Баланте
Баланте (самоназва балант; буланда, брасса) — народ, що проживає у Гвінеї-Бісау, Кабо-Верде й Сенегалі. Загальна чисельність представників народу, які проживають у Гвінеї-Бісау, становить близько 600 000 чоловік. У Кабо-Верде їх значно менше — лише 60 000 чоловік. Найменша кількість представників народу проживає у Сенегалі — 30 000[1].
Баланте | |
---|---|
Колишній президент Гвінеї-Бісау Кумба Яла, баланте за походженням | |
Кількість | 690 тисяч |
Ареал |
Гвінея-Бісау — 600 тис. чол |
Мова | Баланте, португальська |
Релігія | Традиційні вірування, іслам, християнство |
Мова
Основною мовою народу є баланте або баланта західно-атлантичної групи, нігеро-кордофанської родини. Є й діалекти: фора, кентохе, мане, нага. Також значного поширення на землі баланте набула португальська[2].
Релігія
Здебільшого народ дотримується своїх традиційних вірувань, які проповідували їхні пращури, а саме політеїзм (багатобожжя) й поклоніння духам, які населяють предмети, що оточують цей народ.
Сільське господарство
Основне заняття — підсічно-вогневе господарство тропічних земель. Вони вирощують такі культури як кукурудза, арахіс, маніок, батат, ямс, просо-фоніо. Активно займаються полюванням і рибальством. Розвинута торгівля з сусідніми країнами.
Соціальна організація
Основу соціальної організації складають сільські громади, які об'єднують групу малих і великих родин. Живуть баланте, в основному, у селах, як правило, такі поселення є невеликими. У всьому світі відомі вишукані вишивки й візерунки, які виготовляють баланте.
Примітки
- Шаповалова О. Африка. М., 2003. С. 217.
- Санаєв. Уругуру. М., 2009. С. 135.
Література
- (рос.) Андріанов Б. В. Баланте // Народы и религии мира. — М.: Большая российская энциклопедия, 1999.