Балей Петро Несторович

Петро Несторович Балей (нар. 16 (29) січня 1912(19120129), с. Ощів, Ґміна Долгобичув, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство 27 вересня 2003, Кларк, США[1]) — член ОУН, український письменник, перекладач, журналіст, почесний доктор НаУКМА з 2001 р.

Петро Балей
Народження 29 січня 1912(1912-01-29)
с. Ощів, Ґміна Долгобичув, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство (тепер  Польща)
Смерть 27 вересня 2003(2003-09-27) (91 рік)
м. Кларк,  США
Приналежність ОУН
Освіта Люблінський католицький університет
Партія Організація українських націоналістів

Життєпис

Народився 29 січня 1912 року у селі Ощів тодішнього Грубешівського повіту на Холмщині.

Закінчив Сокальську гімназію у 1932 році. Навчався на правничо-економічному факультеті Люблінського університету (тепер Люблінський католицький університет), здобув диплом магістра (1939).

Провідний діяч ОУН на території повіту. У 1934 році заарештований і засланий до концтабору в Березі Картузькій.

Вийшов на волю в січні наступного року. Відбув практику в Белзі. У 1941 р. був ув'язнений у Кракові, перебував у нацистському концтаборі Аушвіц (1941—1944). У повоєнний час працював директором і співредактором у видавництві тижневика «Українська трибуна» (1946—1948, Мюнхен). У 1949 р. виїхав до США, оселився у Каліфорнії. Заробляв спершу фізичною працею, згодом відкрив власне бюро земельного планування та інженерних робіт, очолював будівельний кооператив (1977—1985).

У 2001 році став почесним доктором НаУКМА.

Творчість

Друкувався в часописах і газетах «Сучасність», «Визвольний шлях», «Арка», «Свобода», «Америка», «Українські вісті». Після переїзду до США відійшов від літературного життя.

Автор книги «Альбом політв'язня» (1946), збірки оповідань і повістей «Пан» (1948, 1984); науково-публіцистичних праць «Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 р.» (1996), «Голос із діаспори в Україну» (1997), «Без ідеологічного самодурства» (1992) та ін.

Окремі видання:
  • Балей П. Без ідеологічного самодурства. — Лос-Анджелес; Балтимор: Смолоскип, 1992. — 765 с.
  • Балей П. Голос із діаспори в Україну. — Лас-Вегас, 1997. — 224 с.
  • Балей П. Марксизм: утопія в теорії і терор у практиці. 2-е вид. — К. : Смолоскип, 2003. — 728 с.
  • Балей П. Обезвласнене суспільство. — Лос-Анджелес : Вид. укр. культ. осередку, 1981. — 686 с.
  • Балей П. Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 р.: Причини і наслідки. — К., 1996. — 244 с.

Родичі

Балей Вірко Петрович (нар. 21 жовтня 1938(19381021), Радехів) — українсько-американський диригент, піаніст, композитор, музичний діяч.

Примітки

Література

  • Балей Петро // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 1. — С. 85.
  • Бурлакова І. Потенціал біблійних образів та сюжетів в інтерпретації проблеми зради (на матеріалі оповідання Петра Балея «Антошко») // Актуальні проблеми української літератури і фольклору. — Донецьк, 2010. — Вип. 14. — С. 140—150.
  • Романенчук Б. Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія; Київ, 1969. — Т. 1. — С. 230.
  • Семчишин М. Балей Петро // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 37.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.