Банарські мови

Банарські (багнарські) мови є одним із найрізноманітніших підрозділів австроазійської сім'ї. Визначено близько 40 банарських мов, якими, за даними 21-ї редакції проекту Ethnologue (2018), розмовляють приблизно 1 160 000 осіб, переважно з числа племен так званих гірських кхмерів (алаки, банари, гре, зе-ченги, кого, кор, лавени, ма, мнонги, ой, седанги, стієнги, тампуони, тьоро та ін.), що проживають на заході південного В'єтнаму, на сході Камбоджі та на півдні Лаосу. Всі ці народи належать до числа національних меншин у своїх країнах, але в деяких округах чи провінціях вони можуть становити більшість населення[1].

Банарські мови
Поширені: Індокитай
Класифікація: Австроазійські мови
 Банарські мови
Групи:
західна
північна
східна
центральна
Кількість носіїв: 1160 тис.
Мапа поширення мон-кхмерських мов:
   Банарські мови

Класифікація

Внутрішня класифікація банарських мов лишається проблемною, з цього питання серед спеціалістів часто відсутній консенсус[2]. На те є декілька причин. По-перше, автори оперують методами: лексикостатистичним, фонологічним, глотохронологічним, порівнянням словників[2]. По-друге, банарський етнічний масив поділений політичними кордонами. Часто дослідники обмежуються вивченням лише тих мов, що поширені в країні, де вони проводили польові роботи. По-третє, окремі банарські мови розділені не лише топографічно, а й місцевими впливами з боку в'єтнамської, кхмерської, лаоської, чамських та катуйських мов. Зовнішні впливи суттєво ускладнюють ситуацію.

Як правило, виділяються п'ять основних груп банарських мов: північна, західна, центральна, південна та східна. Така коцепція відображає консенсусне бачення наприкінці ХХ століття, але воно значною мірою сформувалося під впливом історичних тенденції, пов'язаних з існуванням національних кордонів та наявних стереотипів. Порівняно нова класифікація П. Сідвела (Sidwell, 2009) є результатом детальної фонологічної та лексичної реконструкції, проте й вона повинна вважатись тимчасовою, оскільки, швидше за все, надалі вона розширюватиметься і розвиватиметься[3]:

  • Західні банарські мови:
    • лавенська (джру, Laven, Jru’, код ISO 639-3: lbo), джук (Juk, Suai), су (Sou, Su’, код ISO 639-3: sqq);
    • ньяхин (Nyaheun, код ISO 639-3: nev);
    • ой, тхе, сок, ченг (Oy, Oi, The, Sok, Cheng, Jeng, код ISO 639-3: oyb), сапуан (Sapuan, код ISO 639-3: spu);
    • брао (лаве, Brao, Laveh, Lave, код ISO 639-3: brb), крунг (Krung, код ISO 639-3: krr), кравет (Kravet, Kavet, код ISO 639-3: krv).
  • Центральні банарські мови:
    • талієнг (касенг, Talieng, Kasseng, Taliang, Tareng, код ISO 639-3: tdf), ченг (Trieng, код ISO 639-3: stg)
    • алак (Alak, код ISO 639-3: alk)
    • центрально-південні банарські мови
      • тампуан (Tampuan, Tampuon, код ISO 639-3: tpu)
      • банарська (Bahnar, код ISO 639-3: bdq)
      • південні банарські мови:
        • тьоро (Chrau, код ISO 639-3: crw);
        • сре (Sre): кого (Koho, код ISO 639-3: kpm), маа (Maa, код ISO 639-3: cma);
        • стієнзькі (Stieng): стієнг-буде (Budeh Stieng, код ISO 639-3: stt), стієнг-було (Bulo Stieng, код ISO 639-3: sti);
        • мнонзькі (Mnong): центральномнонзька (Central Mnong, код ISO 639-3: cmo), краол (Kraol, код ISO 639-3: rka), південномнонзька (Southern Mnong, код ISO 639-3: mnn), східномнонзька (Eastern Mnong, код ISO 639-3: mng).
  • Північні банарські мови
    • галанг (Halang, код ISO 639-3: hal), галанг-доан (Halang Doan, код ISO 639-3: hld), кайонг (Kayong, код ISO 639-3: kxy);
    • джег (зе, же, Jeh, код ISO 639-3: jeh);
    • катуа (котау, Katua, Kotau, код ISO 639-3: kta);
    • тодра (модра, Todrah, Didrah, Modrah, код ISO 639-3: tdr);
    • седанзька (Sedang, код ISO 639-3: sed);
    • гре (Hre, код ISO 639-3: hre);
    • моном (бонам, Monom, Bonam, код ISO 639-3: moo);
    • ренгао (Rengao, код ISO 639-3: ren);
    • како (Kaco’, код ISO 639-3: xkk), рамам (ромам, ламам, Ramam, Romam, Lamam, код ISO 639-3: rmx).
  • Східні банарські мови:
    • куа (кор, Cua, Kor, код ISO 639-3: cua).

Південні банарські мови включаються тут до складу центральної групи. Деякі з відомих банарських мов не увійшли до цієї класифікації: бут (Bout), лаві (Lawi, Lavi, Saveung), мел-хаонг (Mel-Khaonh, код ISO 639-3: hkn), роанг (Ro'ang), такуа (Takua, код ISO 639-3: tkz), тмон (Thmon, Thmoan, Thmaun).

Невизначеним лишається й місце банарських мов у складі австроазійської сім'ї. Частіше всього їх разом із кхмерською, катуйськими, пеарськими, в'єтськими мовами зараховують до числа східної гілки мон-кхмерських мов. Кхмерська й банарські мови є взаємно незрозумілими[1].

Дослідження

Перші дослідження банарських мов були опубліковані наприкінці 1800-х років. Вони були написані переважно французами, оскільки саме Франція в цей період контролювала країни Індокитаю. У період з 1957 по 1975 рр. лінгвісти, які працюють у SIL International та пов'язаних з нею організаціях, зібрали велику кількість банарських даних, публікували лінгвістичні статті та видавали публікації банарськими мовами. Рівень дослідження окремих мов може сильно відрізнятися. Поряд з ґрунтовно дослідженими седанзькою, банарською, центрально-мнонзькою, тьрау, є такі мови, як, наприклад, рамам, яким присвячено дуже мало матеріалів.

Багато публікацій, присвячених банарським мовам, зібрано в бібліотеці Інституту лінгвістики в університеті Паяп (англ. Payap University) в Чіангмаї, Таїланд. Численні детальні наукові статті на тему банарської граматики та фонології були опубліковані в журналі Mon-Khmer Studies (MKS). SEAlang Projects — це ще один вебсайт, який надає доступ до багатьох банарських ресурсів. Значна частина наявної літератури присвячена історичній реконструкції пра-банарської мови, яка проводиться шляхом лексичного та фонологічного порівняння, а також різних лексико-статистичних досліджень.

Особливості

Банарські мови є консервативними в плані фонології, важко знайти певні зміни звуків, які б відрізняли банарські мови від інших австроазійських гілок. У той же час кожна група має одну або декілька радикально інноваційних мов[4]. Як і більшість мон-кхмерських мов, банарські мають велику кількість голосних звуків. Наприклад, голосні в мові сре-кого за довжиною мають дев'ять різних категорій[3]. Як приклад банарського консонантизму, 39 приголосних налічує седанзька мова[3].

Як і більшість австроазійських мов, банарські не є тональними, але багато з них мають два контрастні типи фонації (з придихом і модальна, як у більшості мов; скрипуча і модальна у седанзькій мові)[3].

Банарські слова можуть бути односкладовими або двоскладовими, причому останні, як правило, трактуються як півтораскладові (англ. Sesquisyllabic)[3].

Банарські мови не мають складної морфології. Типовою морфологічною функцією є зміна граматичного класу або підкласу основи. Типовим явищем є інфіксація, використовуються також афікси.

Синтаксично банарські мови відповідають схемі «підмет-присудок-додаток» (англ. subject-verb-object, SVO), проте за відсутності підмета в багатьох мовах на першій позиції може стояти присудок.

Джерела

Примітки

  1. Julie Barr, Eric Pawley. Bahnaric Language Cluster Survey of Mondul Kiri and Kratie Provinces, Cambodia. Electronic Survey Report 2013—001. SIL International, 2013 (англ.)
  2. Paul Sidwell. Classifying the Austroasiatic languages: History and state of the art Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.. München: Lincom Europa, 2009, ISBN 978-3-92-907567-0 (англ.)
  3. Nathaniel Cheeseman, Jennifer Herington, Paul Sidwell. Bahnaric linguistic bibliography with selected annotations. Mon-Khmer Studies, Volume 42, 2013. ISSN 0147-5207 (англ.)
  4. The Bahnaric Branch. SEAlang. Mon-Khmer Languages Project (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.