Бандиліт

Бандилі́т (рос. бандилит; англ. bandylite; нім. Bandylit) мінерал, гідроксилхлороборат міді шаруватої будови.

Бандиліт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Cu[B(OH)₄]Cl
Nickel-Strunz 10 6.AC.35
Ідентифікація
Колір темно-синій, зеленуватий
Сингонія тетрагональна
Твердість 2,5
Блиск скляний, на зламі перламутровий
Колір риси блакитна
Густина 2,81
Інші характеристики
Названо на честь Марк Ченс Бендіd[2]
Типова місцевість Калама[2]
 Бандиліт у Вікісховищі

Етимологія та історія

Мінерал названий на честь першовідкривача, американського геолога Марка Ченсі Бенді (1900—1963).

Загальний опис

Хімічна формула: CuCl[B(OH)4]. Містить (%): Cu — 35,74; Cl — 19,94; B2О3 — 24,08; Н2О — 20,34. Сингонія тетрагональна. Густина 2,81. Твердість 2,5. Кристали таблитчасті або ізометричні. Гнучкий. Колір темно-синій, зеленуватий. Риса блакитна. Блиск скляний, на зламі перламутровий.

Рідкісний. Зустрічається як вторинний мінерал на родовищі Міна-Кітен (Чилі), асоціює з атакамітом та еріохальцитом.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бандиліт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Бандиліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.