Барановський Полікарп Павлович

В часі Першої світової війни (до 1918) — рентгентехнік Чорноморського військового флоту.

1925 року закінчив Київський рентгенінститут, 1938 — Київський енергоінститут.

З 1932 року працює старшим радіотехніком тон-лабораторії Київської кінофабрики. 1935 року проводив спільні дослідження з Євгеном Юцевичем явища дуалізму музичних інтервалів.

В 1938—1944 роках — в Інституті електрозварювання АН УРСР, науковий співробітник. В 1941—1944 — у евакуації, працював на Уралі — авіаційний і танковий заводи, Бежицький машинобудівельний інститут.

В 1944—1949 працює науковцем Українського НДІ психології міністерства освіти УРСР. Одночасно завідує організованою ним звуколабораторією Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

Зареєстрував більше 10 авторських та раціоналізаторських свідоцтв.

Серед досліджень у царині акустики й звукозапису:

• «Матеріали по дослідженню слухової чутливості», 1958,
• «Побудова звукового ряду чистого строю», 1958—1959,
• «Індивідуальні особливості чутливості до висоти тону (в середньому регісті)»,
• «Інтонування мелодії дітьми молодшого шкільного віку»,
• «Дослідження впливу втоми на частотну чутливість вуха (в середньому регістрі)»,
• «Комографічна методика дослідження інтонаційної здатності слуху».

Література

• «Відгук про наукову діяльність Барановського П.», А. Л. Абашев-Константиновський, 1962.

• Путівник по особових фондах^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Джерела з історії науки в Україні