Барановський Роман Євстахійович

Роман Євстахійович Барановський (12 червня 1905, Галич — 23 січня 2006, Кергонксон[1]) — український ветеринарний лікар, громадський діяч, редактор. Доктор ветеринарії, доктор «honoris causa». Член НТШ, УВАН у США. Внук о. Дениса Нестайка.

Роман Барановський
Народився 12 червня 1905(1905-06-12)
м. Галич, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 23 січня 2006(2006-01-23) (100 років)
Кергонксон, штат Нью-Йорк, США
Національність українець
Місце проживання Бережани, Бучач
Діяльність громадський діяч, науковець, ветлікар
Alma mater Академія ветмедицини (Львів)
Конфесія греко-католик
Рід Нестайки
Батько Барановський Євстахій
Мати Софія, з Нестайків
Родичі Нестайко Всеволод Зіновійович
Звання доктор ветеринарії, doctor honoris causa Львівського НУВМБ імені Степана Гжицького
доктор ветеринарії, член НТШ

Життєпис

Народився 12 червня 1905 року в Галичі (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) у сім'ї священика УГКЦ о. Євстахія Барановського (1877—1945)[2] та доньки пароха Бучача о. Д. Нестайка Софії. Проживав у Бережанах, Рукомиші[3].

У 1924 році закінчив польськомовну Бучацьку державну гімназію, в 1931 — Академію ветеринарної медицини у Львові.

1949 р. емігрував до США, працював в установах різних штатів.

Голова Об'єднання українських ветеринарних лікарів в Америці (1950, 1961—1963 р.), редактор ветеринарного журналу «Інформативний листок» (1950—1963 роки). Член редколегії історично-мемуарного збірника «Бучач і Бучаччина».

Президент Головної ради асоціацій українців в Америці. 1967—1971 — віце-президент УНРади УНР в екзилі, заступник міністра зовнішніх справ уряду УНР в екзилі (до 1969 р.).

Один з організаторів та член Президії З'їзду Бучачан в Українському Народному Домі м. Рочестера, (США) 30 травня—1 червня 1969 р., де, зокрема, проголосив його закриття.[4].

Помер 23 січня 2006 року в м. Кергонксон, США.

Примітки
  1. Помер д-р Роман Барановський // Свобода, 26 січня 2006. — С. 3.
  2. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
  3. Барановська С. Рід Нестайків // Бучач і Бучаччина… — С. 371.
  4. Колцьо В. З перших починів нашого комітету // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 890–900.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.