Баркая Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Баркая (груз. ვლადიმერ ბარქაია; нар. 29 липня 1937, Гагра, Грузинська РСР, СРСР) — радянський футболіст, що грав на позиції нападника. Чемпіон СРСР.

Володимир Баркая
Особисті дані
Народження 29 липня 1937(1937-07-29) (84 роки)
  Гагра, СРСР
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1957–1967  «Динамо» (Тбілісі) 226 (68)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1965  СРСР 2 (2)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивна кар'єра

Вихованець дитячо-юнацької спортивної школи міста Гагра (перший тренер — Реваз Шартава). З 1953 по 1955 рік виступав за місцеву команду «Торпедо». Свою майстерність відшліфовував під керівництвом Андро Жорданії у тбіліській Футбольній школі молоді (1956 рік)[1].

Наступного сезону дебютував виступами за команду «Динамо» (Тбілісі), кольори якої і захищав протягом усієї кар'єри гравця, що тривала одинадцять років. З другого сезону був основним гравцем атакувальної ланки команди. 1959 року отримав звання «Майстер спорту» (разом з одноклубниками Джемалом Зейнклішвілі, Сергієм Котрікадзе, Михайлом Месхі і Гіві Чохелі).

Чемпіон СРСР 1964 року, двічі був бронзовим призером. В 1963 і 1965 роках — найвлучніший гравець команди в чемпіонаті (15 і 9 голів відповідно). Фіналіст кубка СРСР 1960 року. У вирішальному матчі відзначився голом на 26 хвилині. Всього провів 226 лігових матчів (68 забитих м'ячів), у кубку СРСР — 17 (9). На час завершення виступів — четвертий за результативністю гравець тбіліського «Динамо» (більше голів забили, на той час, Автанділ Гогоберідзе, Борис Пайчадзе і Заур Калоєв). У загальнокомандному заліку бомбардирів, з урахуванням всіх чемпіонатів СРСР — сьоме місце[2].

У дебютному матчі за національну збірну відзначився двома забитими м'ячами команді Данії. Гра відбіркового етапу на наступний чемпіонат світу проходила у Москві 27 червня 1965 року і завершився перемогою господарів поля з рахунком 6:0 (також голи забивали Галімзян Хусаїнов, Слава Метревелі, Валерій Воронін і Михайло Месхі). Через тиждень грав у товариському матчі проти збірної Бразилії (поразка 0:3, «дубль» Пеле).

В 1968—1969 роках входив до тренерського штабу тбіліського «Динамо».

Досягнення

  • Чемпіон СРСР (1): 1964
  • Третій призер (2): 1959, 1962
  • Фіналіст кубка СРСР (1): 1960

Статистика

Статистика клубних виступів:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок
Ліга Ігри Голи Ігри Голи
1957 «Динамо» ТбД-1 10110
1958 «Динамо» ТбД-1 22111
1959 «Динамо» ТбД-1 16620
1960 «Динамо» ТбД-1 25831
1961 «Динамо» ТбД-1 24731
1962 «Динамо» ТбД-1 251022
1963 «Динамо» ТбД-1 3015
1964 «Динамо» ТбД-1 32921
1965 «Динамо» ТбД-1 27933
1966 «Динамо» ТбД-1 141
1967 «Динамо» ТбД-1 10
Усього за кар'єру22668179

Статистика виступів за збірну:

 Статистика матчів і голів за збірну —  СРСР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
27/06/1965МоскваСРСР 6 – 0 ДаніяВідбір до ЧС 19662
04/07/1965МоскваСРСР 0 – 3 Бразиліятовариський матч- 68'
Усього Матчів 2 Голів 2

Примітки

  1. Скорочена назва — ФШМ (Тбілісі).
  2. Двадцятка голеадорів тбіліського «Динамо» в чемпіонатах СРСР: Автанділ Гогоберідзе — 127, Рамаз Шенгелія — 120, Борис Пайчадзе — 106, Заур Калоєв — 95, Давид Кіпіані — 78, Гіві Нодія — 76, Володимир Баркая — 68, Шота Яманідзе — 66, Гайоз Джеджелава — 61, Михайло Месхі — 53, Слава Метревелі — 52, Реваз Челебадзе — 52, Георгій Гавашелі — 48, Ілля Датунашвілі — 47, Володимир Гуцаєв — 47, Олександр Чивадзе — 44, Манучар Мачаїдзе — 42, Віктор Бережний — 41, Георгій Антадзе — 40, Віктор Панюков — 39 Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine..

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.