Барнет Ольга Борисівна

Ольга Борисівна Барнет (3 вересня 1951 — 25 червня 2021[2]) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1991). Народна артистка Російської Федерації (1998).

Барнет Ольга Борисівна
рос. О́льга Бори́совна Ба́рнет
англ. Olga Barnet
Народилася 3 вересня 1951(1951-09-03)
Москва, СРСР[1]
Померла 25 червня 2021(2021-06-25) (69 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка театру, кіноакторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Заклад Московський Художній театр імені А. П. Чеховаd і Московський театр Олега Табаковаd
Батьки Барнет Борис Васильович
Казанська Алла Олександрівна
IMDb nm0055835
Нагороди та премії

Біографія

Ольга Барнет народилася в родині кінорежисера Бориса Барнета та акторки Алли Казанської[3].

Закінчила Вище Театральне училище імені Б. В. Щукіна в 1972 році (курс Олександра Борисова) і була прийнята в трупу Московського художнього театру, перейшовши після розколу до МХТ імені А. П. Чехова[4].

Крім МХТ імені А. П. Чехова, грала у виставах театру Олега Табакова[5].

Творчість

МХТ імені Чехова
  • «Дульсинея Тобоська» — Маска
  • «Синій птах» Моріса Метерлінка — Фея
  • «Валентин і Валентина» — Діна, Женя
  • «Іванов» А. П. Чехова — Авдотья Назарівна
  • «Панове Головльови» М. Є. Салтикова-Щедріна — Любинька
  • «Мідна бабуся» — Карамзіна
  • «Кабала святош» М. О. Булгакова — Ріваль
  • «Яма» О. І. Купріна — Ровинська
  • «Лихо з розуму» О. С. Грибоєдова — Графиня-онука
  • «Московський хор» — Люба
  • «Три сестри» А. П. Чехова — Ольга
  • «Мішин ювілей» — Мері
  • «І світло у пітьмі світить» Л. М. Толстого — Каховська
  • «Ю» — Єлизавета Сергіївна
  • «Копенгаген» — Маргарет Бор
  • «Остання жертва» О. М. Островського — Глафіра Фирсівна
  • «Священний вогонь» — Місіс Тебрет
  • «Учитель словесності» — Варвара
  • «Одруження» М. В. Гоголя — Орина Пантелеймонівна
  • «Остання помилка Моцарта» — дружина композитора Сальєрі
  • «Так переможемо» (1987) — Гляссер М. І., особистий секретар Леніна у політбюро

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова
  • «Дядя Ваня» (Войницька Марія Василівна, вдова таємного радника, мати першої дружини професора)
  • «Пригоди» (Дама)
  • «Божевільний день, або Одруження Фігаро» (Марселіна, ключниця)

Фільмографія

Визнання і нагороди

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Умерла актриса Ольга Барнет из «Соляриса» Тарковского /Газета.RU, 26.6.2021/
  3. Телеканал «Культура». Борис Барнет: легенда о режиссёре
  4. МХТ им. А. П. Чехова: О. Б. Барнет.
  5. Московский театр Олега Табакова: Барнет Ольга.
  6. Указ Президента Российской Федерации от 23 октября 1998 года № 1300
  7. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 17 июня 1991 г. «О присвоении почетных званий РСФСР работникам искусства»

Посилання
  • Ольга Барнет. Официальный сайт МХТ им. А. П. Чехова (рос.). Труппа театра. 2017. Процитовано 18 червня 2017.
  • Барнет Ольга. Официальный сайт. Московский театр Олега Табакова (рос.). Артисты. 2017. Процитовано 1 березня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.