Бахмутський соляний синдикат

Бахмутський соляний синдикат – одне з монополістичних об’єднань добувної промисловості Російській імперії початку XX століття з осередком у м. Бахмут.

Загальні відомості

Синдикат виник на базі Торських родовищ південної Слобідщини, на Бахмутщині (в той час вже Катеринославської губ.) . Основна мета – регулювання виробництвава та продажу солі й концентрація у своїх руках близько 40% її збуту. Справами синдикату керувала Рада представників, яка вирішувала всі питання, пов’язані з нормуванням, квотами замовлень, ціновою політикою, легалізацією нової організації (останнє було досягнуто після створення АТ «Бахмутська сіль», яке стало офіційним осередком Синдикату та його головним магазином), подовженням первісної угоди (1906 і 1908).

Історія

Вже в 1900–03 роках власники кількох варниць Південної України починають шукати шляхи взаємної координації дій на внутрішніх ринках, результатом чого й стало підписання 1904 року в Одесі п’ятьма з них відповідної угоди, навколо якої і почав формуватися Синдикат. Синдикату належали філіали по сбуту у Варшаві, Харкові, Євпаторії, Феодосії[1]. Він займався постачанням солі багатьом підприємствам харчової промисловості Катеринославщини, Полтавщини, Київщини, намагався підпорядкувати своєму впливові Південноросійське соляне промислове товариство, конкурував з іншим соляним синдикатом – «Товариством солепромисловців Євпаторійсько-Одеського району»[2].

Завершення діяльності

1909 року через внутрішні суперечності Синдикат розпався[2].

Література

Посилання

Примітки
  1. Указатель действующих в Империи акционерных предприятий и торговых домов. СПб., 1905.(рос.)
  2. О. М. Машкін. 1 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — С. Бахмутський соляний синдикат.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.