Бацеве
Ба́цеве (Баців, Бацево; до 1954 р. — хутір) — село в Україні, в Олевській міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 114 осіб.
село Бацеве | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Коростенський район |
Громада | Олевська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA18060190070029787 |
Облікова картка | с. Бацеве с. Бацеве (до 2016 р.) |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 114 |
Площа | 0,54 км² |
Густота населення | 211,11 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11038[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°00′28″ пн. ш. 27°25′02″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
191 м |
Водойми | річка Буки |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Володимирська, 2, м. Олевськ, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11001 |
Карта | |
Бацеве | |
Бацеве | |
Мапа | |
Населення
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 137 осіб, кількість дворів — 23[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 127 осіб, з яких 60 чоловіків та 67 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 115 осіб[4], постійне населення — 114 осіб[5].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,25 % |
російська | 1,75 % |
Історія
У 1906 році — хутір Кисорицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 140 верст, від волості 35. Дворів 1, мешканців 7[7].
До 1921 року — хутір Голишівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. В березні 1921 року, в складі волості, увійшов до Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році хутір включений до складу новоствореної Голишівської сільської ради (згодом — Жовтнева, Калинівська), котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Олевського району Коростенської округи. У 1954 році віднесений до категорії сіл[8].
11 серпня 2016 року увійшло до складу Олевської міської територіальної громади Олевського району Житомирської області[9]. 19 липня 2020 року, в складі громади, підпорядковане до Коростенського району Житомирської області[10].
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року. http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 113. Процитовано 17 вересня 2021.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 17 вересня 2021 року. Процитовано 5 вересня 2021.
- Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська). Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 71, 196. Процитовано 17 вересня 2021.
- Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 17 вересня 2021.
- Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Процитовано 17 вересня 2021.