Бачинський Едмунд Степанович

Едмунд Степанович Бачинський (чеськ. Edmund Bačinský; 13 червня 1880, с. Калини Тячівський район, Закарпатська область — 1945, м. Єнакієве, Донецька область) — громадсько-політичний діяч Підкарпатської Русі, міський голова (урядовий комісар) Ужгорода (1922 — 1927), міністр внутрішніх справ першого підкарпатського уряду в 1938 році, посол (1925 — 1929) та сенатор (1929 — 1938) Чехословацького парламенту[1]. Доктор права. Належав до москвофільського напрямку.

Едмунд Бачинський
Ім'я при народженні Едмунд Бачинський
Народився 13 червня 1880(1880-06-13)
Тячівський район, Закарпатська область, Україна
Помер 1945
Єнакієве, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
·тиф
Країна  Чехословаччина
Національність українець
Діяльність адвокат
Alma mater Будапештський університет
Посада Міністр внутрішніх справ Карпатської України
Термін 11 жовтня — 1 грудня 1938
Попередник посада запроваджена
Наступник Юрій Перевузник
Партія Республіканська партія землеробського та дрібноселянського населенняd

Життєпис

Народився у 1880 року в селі Калини Мармароського комітату. Батько — греко-католицький священик Степан Бачинський (1851–1936), мати — Єлизавета Фірцак (1859-1927), двоюрідна сестра Юлія Фірцака, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії.

Закінчив правничий факультет Будапештського університету, отримавши ступінь доктора права. Напередодні Першої світової війни працював на урядових посадах в Угорщині. Спершу стажувався у суді міста Ньїредьгаза, а у 1906 році був призначений заступником реєстратора у суд міста Сату-Маре. У червні 1909 року одружився з Міци (Марією) Товт, яка померла у травні 1910 року під час пологів.

У 1922 році повернувся до рідного краю, де був мером Ужгорода та членом земського уряду. З 1927  по 1936 роки входив до москвофільського Товариства імені Олександра Духновича, яке впродовж трьох місяців 1936 року очолював, вийшовши з нього у знак протесту проти про угорських дій Фенцика. З 1929  по 1938  роки обирався сенатором Чехословацького парламенту від аграрної партії. Очолював кооперативну спілку Підкарпатської Русі.

15 серпня 1925 обраний заступником голови спортивного клубу «Русь». В 1930-х очолює футбольну команду СК «Русь».

З 11 до 26 жовтня 1938 року входив у перший автономний уряд Карпатської Русі, обіймав у ньому пост міністра внутрішніх справ. Входив і до складу другого уряду, очолюваного Августином Волошином.

19 жовтня 1938 представляв інтереси Підкарпатської Русі на переговорах у Мюнхені про майбутні кордони. З цього приводу (перед Віденським арбітражем) зустрічався з міністром закордонних справ Німеччини Йоахимом фон Ріббентропом.

Напикінці 1938 року працював у Хусті, куди переїхав як міністр автономного уряду.

Після окупації Карпатської України Угорщиною відійшов від політичної діяльності та працював адвокатом.

З приходом Червоної Армії був заарештований управлінням контррозвідки СМЕРШ 4-го Українського фронту в грудні 1944 року і без суду був етапований до м. Єнакієве Сталінської області, де й помер від тифу в таборі для військовополонених на шахті «Юнком» у 1945.

Під час горбачовської перебудови, на обґрунтовані заяви які писав у КГБ та прокуратуру його племінник Едмунд Андрійович, відповіли, що по трьох органах (суд, прокуратура, КДБ) «не проходив». Оскільки його не судили, то й слідів ніяких не залишено. Тому Едмунд Бачинський досі не реабілітований.

Примітки
  1. F. Čapka: Dějiny zemí Koruny české v datech — vlády

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.