Бджолоїдка синьохвоста
Бджолоїдка синьохвоста[2] (Merops philippinus) — вид сиворакшоподібних птахів родини бджолоїдкових (Meropidae).
? Бджолоїдка синьохвоста | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Merops philippinus Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
M. javanicus Horsfield, 1821 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Поширення
Вид поширений в Південній та Південно-Східній Азії, і Новій Гвінеї від Пакистану та Шрі-Ланки до Філіппін та острова Нова Британія. Трапляється у степах, луках, полях неподалік водойм та наявністю окремих дерев.
Опис
Дрібний птах, завдовжки 23-26 см, включаючи подовжені центральні пера хвоста, які можуть сягати до 7 см. Вага приблизно 30 г. Спина та крила зелені. Голова зверху жовтувато-коричнева. Через око від основи дзьоба проходить чорна смуга. Навколо смуги розташована синя пляма. Горло жовте, поступово переходить у коричневі груди. Задня частина тіла та хвіст синього кольору. Дзьоб довгий, зігнутий, чорного кольору.
Спосіб життя
Птах живиться літаючими комахами. Гніздиться у колоніях. Гнізда облаштовує у норах, які викопує у піщаних ярах, урвищах. Нори сягають до 1 м завдовжки. У кладці 7-9 круглих білих яєць.
Підвиди
- M. p. celebensis W. Blasius, 1885, Сулавесі, Флорес, Малі Зондські острови;
- M. p. javanicus Horsfield, 1821, від Індії до Китаю та Індокитаю;
- M. p. philippinus Linnaeus, 1766, Філіппіни
- M. p. salvadorii A. B. Meyer, 1891, Нова Гвінея, Нова Британія.
Примітки
- BirdLife International (2016). Merops philippinus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 30 серпня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.