Бігомль

Партизанський аеродром, травень 2009 року

Вперше в письмових джерелах згадується в 1582 як село біля маєтку Вовча, володіння Віленського єпископства, у Мінському повіті Великого Князівства Литовського. З 1793 року відповідно до 2-го розподілу Польщі — в складі Російської імперії, у Докшицькому, а з 1802 року — в Борисовському повіті. З початку XIX століття належав графу Манузі, потім роду Булгаків. З 1861 року містечко, центр волості Борисовського повіту. В 1886 році — село в 43 подвір'я, були волосне управління, церква, школа та лікарня. З 1924 року — центр Бігомльского району, з 27 вересня 1938 року — селище міського типу.

Під час Німецько-радянської війни Бігомль, як і весь Бігомльський район, був окупований німецькими військами. Сталося це 2 липня 1941 року, опівдні, коли передові частини 39-го танкового корпусу 3-ї танкової групи увійшли до селища. Попри це, на Бігомльскій землі розгорнулося і почало надавати активну протидію фашистам партизанський рух, який включав 9 партизанських бригад та окремих загонів. Результатом цієї наполегливої праці стало фактичне звільнення від німецьких військ і поява партизанської зони, що діяла аж до приходу Червоної армії. Бігомльські партизани забезпечували стійку діяльність партизанського аеродрому (до війни з нього злітали поштові літаки). В наш час^[коли?] аеродром не використовується і забудовується житловими будинками, а слово «Аеродром» послужило назвою для цього району. З 1960 року селище перебуває в складі Докшицького району.

29 червня 2009 року указом білоруського президента Бігомль, у числі 21 інших населених пунктів Республіки Білорусь, був нагороджений вимпелів "За мужність і стійкість в роки Великої Вітчизняної війни".

Нині представлені на затвердження кілька проєктів герба Бігомля. Проєкт, який претендує на перемогу (автор М. М. Єлінська, художник В. А. Ляхор), показаний в загальних відомостях про селище.

Бігомльський лісгосп

Недобудований багатоповерховий будинок в районі аеродрому

В 1870—1874 роках побудований спиртовий завод. Працюють сільськогосподарські підприємства (СГФ «Бігомльський» та ВАТ «Вітебськдрев»), підприємство електронної промисловості (Республіканське унітарне виробниче підприємство "Бігомльський завод «Ветразь»), налагоджено виробництво будівельних матеріалів (Комунальне унітарне виробниче підприємство «Докшицький комбінат будівельних матеріалів»), представлена деревообробна промисловість (ГЛГУ «Бігомльський лісгосп»).

РУВП «Ветразь» (чисельність працівників — 50 осіб) випускає конденсатори, побутові інкубатори, ялинкові прикраси та інші вироби. В наш час^[коли?] основні фонди підприємства мають ступінь зношеності в 97 %. З причини відсутності інвестицій технологія виробництва конденсаторів і споживчих товарів не оновлювалась, що призвело до неконкурентоспроможності на ринку. Оскільки головне підприємство РУВП «Ветразь» — республіканське унітарне підприємство «Вітебської завод радіодеталей „Моноліт“» зазнає найгострішої кризи, поставлено питання про передачу РУВП іншому головному підприємству.

КУП «Докшицький комбінат будівельних матеріалів» (кількість працівників — 34 особи) виготовляє щити для будівництва будинків, пиломатеріали, забірні щити, постільної білизни. Рентабельність реалізованої продукції склала негативну величину −11,7 %, зношеність технологічного обладнання досягло 89 %. За цей час обсяг виробництва продукції на підприємстві зріс в 1,8 раза за рахунок освоєння випуску постільної білизни з поліпшених видів тканини.

У цей час Бігомль, як і інші селища міського типу Білорусі, відчуває потребу у створенні нових робочих місць, у розміщенні виробництв у цілому, у розвитку промисловості, що дозволило б зупинити відтік молоді у великі міста, а також залучити необхідних фахівців. Для цих цілей була розроблена та втілюється в життя Програма соціально-економічного розвитку селища міського типу Бігомль на 2006—2010 роки. Реконструюється ділянку магістралі М3, що проходить через селище, з метою поліпшення надається придорожній сервіс. Планується до розміщення на місці колишнього «стрільбища» філії з випуску комплектуючих для ліфтів РУП «Завод Могильовліфтмаш». Розпочато будівництво нової телефонної станції ємкістю до 1216 номерів. Добудовується новий багатоповерховий будинок.

За 3 кілометри розташований санаторій «Борове», відпочинку в якому віддають перевагу як білоруси, так і громадяни суміжних країн, в основному Росії. Також за 12 км стоїть мисливський будинок «Бігомльський», що пропонує відвідувачам полювання та інші види активного відпочинку. За 1 кілометр від Бігомля, поруч з автозаправною станцією і СТО, стоїть мотель «101 кілометр» для гостей селища, а також для туристів, проїжджаючих по трасі М3. На місці збанкрутілого в наш час^[коли?] хлібозаводу найближчим часом буде побудований готельний комплекс зі стоянкою для транзитних вантажних автомобілів, а також зал з ігровими автоматами та іншими розвагами.

• 
  Санаторій «Борове»
• 
  Мотель "101 кілометр"
• 
  Автозаправна станція
• 
  Колишній хлібозавод

Промисловий комплекс спиртового заводу, «Степ-камінь», «Акулініна сосна», Мертве озеро, «Жальники», Святий колодязь, кургани.

• Олесь Ставер — білоруський поет
• Юрась Свірко — білоруський поет
• Дронов Володимир Миколайович — герой Російської Федерації, контрадмірал ВМФ Росії

• 
  Хрест на в'їзді в Бігомль з боку Мінська
• 
  Вид на Бігомльську школу з внутрішнього двору
• 
  Ліс поблизу селища
• 
  Вид на Бігомль з боку Берестневки
• 
  Будачевське озеро біля санаторію "Борове"
• 
  Вид з боку санаторію "Борове" на Будачевське озеро
• 
  Пірс на Будачевському озері
• 
  Околиці Бігомля

• Сайт Бігомля
• Бігомль в проєкті «Глобус»
• Сайт санаторію "Борове"
• Програма соціально-економічного розвитку селища на 2006-2010 роки
• Офіційний сайт Докшицького району
• Історія селища
• Про герб
• План селища