Бедантит

Беданти́т, бьоданти́т (рос. бёдантит; англ. beudantite; нім. Beudantit m) мінерал, гідроксилсульфатарсенат свинцю та окисного заліза. Названий в 1826 році на честь Франсуа Бьодана, французького геолога і мінералога.

Бедантит
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA1987 s.p.
Хімічна формула PbFe3(AsO4)(SO4)(OH)6
Nickel-Strunz 10 8.BL.05
Dana 8 43.4.1.1
Ідентифікація
Колір чорний, темнозелений, коричневий
Сингонія тригональна
Твердість 3,5—4,5
Блиск скляний до смолистого (наближається до алмазного)
Густина 4—4,3
Інші характеристики
Названо на честь Франсуа Сюльпіс Бьодан[3]
 Бедантит у Вікісховищі

Загальний опис

Склад: PbFe3(AsO4)(SO4)(OH)6.

Містить (%): PbO — 31,35; Fe2О3 — 33,68; As2O5 — 16,14; SO3 −11,24; Н2О — 7,59.

Сингонія тригональна.

Густина 4—4,3.

Твердість. 3,5—4,5.

Колір чорний, темнозелений, коричневий.

Блиск скляний до смолистого (наближається до алмазного). Прозорий до напівпрозорого. Рідкісний. Вторинний мінерал, який виникає при зміні свинцевих руд, особливо сульфосолей.

Зустрічається в асоціації з фармакосидеритом, скородитом, гематитом та кварцом.

Розрізняють:

  • бедантит-плюмбоярозит (за складом проміжний між бедантитом і ярозитом, ближчий до ярозиту);
  • бедантит фосфористий (коркіт).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бедантит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Бедантит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.