Ярозит

Ярози́т (рос. ярозит; англ. jarosite; нім. Jarossit m) мінерал класу складних сульфатів, аналог залізовмісного алуніту, острівної будови. Кінцевий член ряду в групі алуніту.

Ярозит
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA1987 s.p.
Хімічна формула K(Fe3+)3[SO4]2(OH)6
Клас мінералу Складні сульфати
Nickel-Strunz 10 7.BC.10
Ідентифікація
Колір буро-жовтий
Сингонія тригональна
Твердість 2,5—3,5
Колір риси жовта
Густина 2,9—3,3
Інші характеристики
Названо на честь Jaroso Ravined[3]
Особливі характеристики зовні схожий на бурий залізняк
Типова місцевість Jaroso Ravined[4]
 Ярозит у Вікісховищі

Названий за місцем відкриття — родовище Барранка Харосо (Яросо) у міжгір'ї Яросо, Сьєра-Аль-Магрега (Іспанія), J.F.A.Breithaupt, 1852. Синоніми — антунезит, боргстерміт, кіпрузит, колосорикіт, купорос жовтий, мороноліт, пастреїт, раймондит, руда жовта залізна, утахіт.

Загальний опис

Ярозит — водний сульфат заліза[5]. Утворює товстотаблитчаті або бочковидні кристали жовтого та бурого кольорів. Блиск алмазний. Утворюється в зонах окиснення сульфідних родовищ і в корі вивітрювання гірських порід, що містять пірит.[5]

Хімічна формула: KFe33+[SO4]2(OH)6. Склад у %: K2O — 9,41; Fe2O3 — 47,83; SO3 — 31,97; H2O — 10,79. Домішки: Na (до 2 %), Al (до 19 %), Pb (бл. 3 %), Se (частки %). При заміщенні K на Na — натроярозит.

Сингонія тригональна. Дитригонально-пірамідальний вид, псевдокуб. Форми виділення: кірочки, землиста і волокниста маса, зернисті і щільні аґреґати, налети, конкреції, рідкісні ромбоедричні та таблитчасті кристали. Густина 2,9—3,26. Тв. 2,50—3,75. Колір бурштиново-жовтий, бурий, темно-коричневий. Риса блідо-жовта. Блиск алмазний, на гранях скляний. Напівпрозорий. Злом нерівний до раковистого. Крихкий. Піроелектричний. Типовий вторинний мінерал.

Походження

Утворюється у зоні окиснення при руйнуванні сірчистих сполук заліза, в основному піриту. Після гідролізу переходить у бурі залізняки.

Розповсюдження

Знайдений у зоні окиснення сульфідних родовищ. Складова частина лімонітових залізних шапок, де часто помилково приймається за землистий різновид лімоніту. Зустрічається серед продуктів грязьового вулканізму. Супутні мінерали: лімоніт, гематит, кварц, алуніт, барит, пірит. У значній кількості є на Південному Уралі і Центральному Казахстані. Інші знахідки: Саксонія (ФРН), Лавріон (Аттика, Греція), Сьєрра-де-Альґрера (Іспанія), Тінтік (штат Юта, США), штат Аризона, Айдахо, Невада (США), Чукікамата (Чилі). В Україні є в Карпатах, поблизу Бахмута, Донбас. Відомий у вигляді конкрецій та жовен у зоні окиснення золоторудного родовища Майкаїн у Північному Казахстані.

Різновиди

Розрізняють:

  • ярозит амонієвий (амоніоярозит NH4Fe33+[(OH)6 (SO4)2]),
  • ярозит гідроксонієвий (гідроніоярозит (H3O)Fe33+[(OH)6 (SO4)2]),
  • ярозит кальціїстий (різновид ярозиту з Північного Кавказу, що містить 1,58 % СаО),
  • ярозит натріїстий (натроярозит NaFe33+ [(OH)6 (SO4)2]),
  • ярозит свинцевий (плюмбоярозит Pb2+Fe63+[(OH)6(SO4)2]2),
  • ярозит селенистий (різновид ярозиту, що містить до 0,20 % SeO4),
  • ярозит срібний (арґентоярозит AgFe33+[(OH)6(SO4)2]).

Застосування

Використовується як сировина для отримання тонкого полірувального порошку. Використовують для виготовлення крокусу (полірувальний порошок).

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.