Бежецьк

Герб (1780)

Назва «Бежецьк» походить, вірогідно, від «бєжь» — біженці. Згідно з переказами, селище Бежичи було засновано біженцями з Новгороду.

Селище Бежичи, що знаходилося у 20 км на північ від сучасного міста, згадується в новгородському літописі з 1137 як Бежецький Верх, хоча археологічні знахідки дозволяють припустити, що виникло воно набагато раніше.

Селище було розорене у 1272у, після чого центр краю був перенесений до фортеці Городецької на місці сучасного Бежецька.

Наприкінці XIV століття воно увійшло до складу Московського князівства, а з 1433 знайшло свого князя — Дмитра Красного, онука Дмитра Донського. До 1766 називався Городецьк, містом стало у 1775.

У 1876у через місто пройшла залізниця, а наприкінці XIX століття місто стало великим центром торгівлі льоном.

• Васи́ль Андрєєв (26 січня 1861 — †26 грудня 1918) — російський музикант, виконавець-віртуоз на балалайці, організатор і керівник першого оркестру російських народних інструментів.
• Фе́дір Коро́вкін (1 червня (14 червня) 1903 — 1 грудня 1981) — російський історик-методист. Кандидат педагогічних наук (1961).
• Первухін Герман Олексійович (1925—1994) — український картограф.
• Олексій Тиранов (1808 — 3 серпня 1859) — російський художник, уродженець містечка.
• Лев Гумільов (* 1 (14) жовтня 1912, — † 15 червня 1992) — російський географ, тюрколог і історик-етнолог, доктор історичних і географічних наук, поет. Перекладач із перської мови. Засновник пасіонарної теорії етногенезу.

• Смирнов А. К. Бежецкая история / А. К. Смирнов. — М.: Издательство «ОнтоПринт», 2017. — 200 с.