Бейт-Альфа (національний парк)

Бейт-Альфа (івр. בית אלפא‎) — археологічна пам'ятка в Ізраїлі з залишками стародавньої синагоги візантійського періоду на Землі Ізраїлю (приблизно VI століття н. е.) і національний парк, розташовані біля підніжжя північних схилів гір Гільбоа поблизу Бейт-Шеана в Ізраїлі[1], що перебувають у віданні Управління природи і парків Ізраїлю[2].

Бейт-Альфа
32°31′18″ пн. ш. 35°25′56″ сх. д.
Розташування: Heftzibad
Країна  Ізраїль
 Бейт-Альфа у Вікісховищі

Синагогу виявлено в кінці 1928 року й розкопано на початку 1929 року. Результати дослідження синагоги опубліковано в огляді 1932 року. Інше дослідження проведено в 1962 році Управлінням старожитностей. У залишках ранішої будівлі синагоги, ймовірно, датованого V століттям н. е., виявлено залишки стародавнього мозаїчного покриття. За оцінками фахівців, пізніша синагога, що датується VI століттям, зруйнувалась унаслідок землетрусу в 749 році або навіть раніше. Частини будівлі, які впали на мозаїчну підлогу, захистили її від атмосферних впливів.

Історія

Залишки синагоги виявлено в 1928 році під час риття каналу для транспортування води в кібуц Хевці-ваг біля підніжжя хребта Гільбоа. Оскільки не знайдено жодних згадок про єврейське поселення в цьому районі, синагогу назвали на честь сусіднього кібуцу Бейт-Альфа. На початку 1929 року Елазар Сукенік за дорученням Єврейського університету почав археологічні розкопки[3]. Розкопки тривали сім тижнів, після чого виявлено залишки мозаїчного покриття несних стін[4]. У березні 1929 року в Єрусалимі відкрито виставку примірників картин з виявленої мозаїки[5]. У квітні 1929 року, після закінчення сезону дощів, народ став стікатися до Бейт-Альфи, щоб побачити мозаїку[6], але її закрили ще на початку травня за розпорядженням держави[7]. На початку 1930 року синагогу розкопали повністю і санкціювали державне фінансування на захист мозаїки[8]. Будівлю передано у відання Єврейського університету напередодні свята Шавуот у червні 1930 року[9].

Під час другого раунду розкопок, спонсорованого Управлінням старожитностей Ізраїлю в 1962 році, додатково досліджено житлові споруди, що оточують синагогу[1].

Крім того, у неглибокій западині в підлозі апсиди знайдено скарб із 36 візантійських монет[10].

Архітектура

Архітектурні залишки синагоги в Бейт-Альфі вказують на те, що колись синагога являла собою двоповерхову базилікову будівлю й утримувала двір, вестибюль і молитовний зал[1][11]. Перший поверх молитовного залу складався з центрального нефа шириною 5,4 м, апсиди, яка слугувала місцем для зберігання ковчега Тори, біми, піднятої платформи, на якій читали сувої Тори і лавок[12]. Ковчег Тори в апсиді був орієнтований на південний захід, у напрямку Єрусалима.

Присвячувальні написи

Північний вхід має два посвячувальні написи арамейською і грецькою мовами. Хоча арамейський напис частково зруйновано, його наявність вказує на те, що синагогу збудовано в часи правління римського імператора Юстина, ймовірно, Юстина I (518—527 рр. н. е.) коштом громадських пожертв[13][14]. Грецький напис дякує ремісникам «Маріаноса і його син Ханіна», які також були перелічені як будівельники сусідньої синагоги Бейт-Шеан[15]. Написи розташовані з боків обабіч лева і буйвола, які служать символічними охоронцями синагоги[16].

Галерея
Панорамний вигляд усередині синагоги

Примітки
  1. Avigad, «Beth Alpha», Encyclopaedia Judaica, 190.
  2. Bet Alfa Synagogue National Park (англ.). Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 15 грудня 2011.
  3. מה מצאו בבית אלפא - דבר, 06/01/1929 (івр.). Давар. Процитовано 2 січня 2019.
  4. תגליות ס‭/7‬ אלפא - דבר, 07/02/1929 (івр.). Давар. Процитовано 2 січня 2019.
  5. ירושלים - דבר, 13/03/1929 (івр.). Давар. Процитовано 2 січня 2019.
  6. עוידעל ביכנ"פ בית אלפ* - דבר, 18/04/1929 (івр.). Давар. Процитовано 2 січня 2019.
  7. דבר, 06/05/1929 (івр.). Давар. Процитовано 2 січня 2019.
  8. מי יבנה את הבנץ על ביהכני'ס בבית אלפא - דבר, 12/01/1930 (івр.). Давар. Процитовано 2 січня 2019.
  9. חנוכת הבני?על בית הכנסת בבית־אלפא - דבר, 05/06/1930 (івр.). Давар. Процитовано 2 січня 2019.
  10. Winter, Dave; Matthews, John. Israel Handbook. — Footprint Travel Guides, 1999. — С. 646. — ISBN 1-900949-48-2.
  11. Hachlili, Jewish Art and Archaeology in Late-Antiquity, 232–33
  12. Hachlili, Jewish Art and Archaeology, 182.
  13. Avigad, «Beth Alpha», Encyclopaedia Judaica, 192.
  14. Sukenik, Beth Alpha, 43–46.
  15. Sukenik, Beth Alpha, 47.
  16. Sukenik, The Ancient Synagogue of Beth Alpha, 42.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.