Бейфут

Бейфу́т (від нід. bijvoet)[1] — металева оковка з вертлюгом, за допомогою якого рея своєю серединою кріпиться до бугеля на щоглі. Вертлюг бейфута уможливлює повертання реї в горизонтальній площині (при брасопленні) і вертикальній (при топленні).

Ракстов на вусах гафеля (з чорними кульками). Коричневі кульки заміняють сегарси для передньої шкаторини вітрила.
Кріплення реї до щогли бейфутом-вертлюгом

На старовинних кораблях бейфут являв собою відрізок троса, обшитий шкірою або споряджений нанизаними на нього кульками ракс-клотами, яким рея прив'язувалася до щогли. Нижні реї при цьому утримувалися від сповзання вниз за допомогою борга — прикріпленого до топа ланцюга чи троса з гаком, який чіплявся за строп посередині реї; верхні реї утримувалися фалами. Кінці тросових бейфутів споряджалися бейфут-талями, що міцно стягали їх на щоглі[2], ходові кінці цих талів спускалися до палуби (перед брасопленням бейфут-талі витравлювали, послаблюючи бейфут, а повернувши реї, знову затягали). Тросові бейфути нижніх рей можна було віддавати і витягати, бейфути марса-рей переважно закріплялися наглухо, бейфути вищих рей були знімними[3]. Легкі реї найвищих вітрил підіймалися на ракс-бугелях — кільцях з гаками, що пересувалися по брам-стеньгах[4]. Залежно від свого розташування, бейфути мають окрем назви: напр. фор-марса-бейфут — у фор-марса-реї, грот-бом-брам-бейфут — у грот-бом-брам-реї.

Бейфути використовуються і для кріплення п'яти гафелів: вони називаються ракстовами і складаються з троса (ракс-троса) з нанизаними кульками (ракс-клотами) і кільцями (ракс-слізами), кінцями прикріпленого до вусів гафеля. Кульки зменшують тертя під час підйому і спуску гафеля.

Колись ракстови використовувалися і для кріплення гіків, але зараз вони замінені оковками з вертлюгами, аналогічними бейфутам рей. Вертлюг гіка уможливлює повертання як у горизонтальній площині (при зміні курсу, зокрема, при повороті через фордевінд), так і у вертикальній.

Примітки

  1. Бейфут // Главпалуба
  2. Самойлов К. И. Бейфут-тали // Морской словарь. М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  3. Паруса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Ракс-бугель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела

  • Самойлов К. И. Бейфут // Морской словарь. М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Бейфут // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Морской энциклопедический словарь [в 3 т.] / под ред. В. В. Дмитриева. Л. : Судостроение, 1991—1994. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.