Беклемішев Володимир Олександрович
Володи́мир Олекса́ндрович Беклемі́шев (нар. 3 (15) серпня 1861, Катеринославщина, Російська імперія — 21 грудня 1919 (3 січня 1920), Новоржев, нині місто Псковської області, Росія) — український і російський скульптор та педагог. Серед учнів митця — Матвій Манізер, Коньонков Сергій та Голубкіна Анна.
Беклемішев Володимир Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Худ. Філіп Малявін. Портрет В.О. Беклемішева | ||||
Народження |
3 (15) серпня 1861 Катеринославщина | |||
Смерть | 21 грудня 1919 (3 січня 1920) (58 років) | |||
Петербург | ||||
Поховання | Санкт-Петербург | |||
Країна | Російська імперія | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1887) | |||
Діяльність | скульптор | |||
Напрямок | реалізм, академізм | |||
Роки творчості | 1888 — 1917 | |||
Відомі учні | Севера Іван Васильович і Пухальський Валентин Ілліч | |||
Працівник | Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв | |||
Твори | монументи, портрети, сюжетні скульптури | |||
Батько | Aleksandr Beklemishevd | |||
Нагороди |
| |||
| ||||
Беклемішев Володимир Олександрович у Вікісховищі |
Життєпис
Ранні роки. Батьківщина
Народився на Катеринославщині в сім'ї художника-декоратора. Початкову художню освіту здобув у 2-ї харківській гімназії (1873—1878), де малювання викладав український художник Дмитро Іванович Безперчий. У 1875—1878 відвідував приватну студію українського живописця-пейзажиста Єгора Єгоровича Шрейдера. Одночасно навчався у Харківській малювальній школі Марії Раєвської-Іванової (1875—1878).
Рідна сестра скульптора — Ніна Олександрівна Беклемішева (1852 — між 1902 і 1909), в шлюбі Тихоцька. Дружина харківського домовласника Георгія Тихоцького. Мати Ольги Георгіївни Тихоцької (1891—1956) — дружини академіка Олександра Олександровича Богомольця (1881—1946) і Софії Георгіївни Тихоцької (1878—1947), яка вийшла заміж за його кузена, Вадима Михайловича Богомольця (1878—1936).
Відома українська лікарка і співачка Ольга Богомолець — двоюрідна праправнучка Володимира Беклемішева.
Навчання в Петербурзі
Освіту продовжив в Петербурзькій академії мистецтв (1878—1887). Успіхи в навчанні дали право на пенсіонерську подорож до Італії, куди він відбув у 1888.
Італійський період
В Італії працював плідно, створив декілька скульптур, надихаючись літературними чи біблійними сюжетами. Серед них такі картини:
- «Християнка перших століть», 1891
- «Як свіжі і прекрасні були тоді троянди»(за Тургенєвим "Как хороши, как свежи были розы "), 1892
- «Раб-втікач», 1891.
Повернувшись з Італії, він показав свої твори на академічній виставці в Петербурзі, після чого з 1892 отримав звання академіка Петербурзької академії мистецтв, з 1894 — професор академії.
У 1901—1911 — ректор Вищого художнього училища при Петербурзькій академії мистецтв[1].
Всесвітня виставка в Чикаго
Скульптуру «Раб-втікач», створену в Італії, визнавали особливо вдалою. Саме вона представляла скульптурне мистецтво Російської імперії в Чикаго на Всесвітній виставці в 1893.
Радянський період
Влітку 1917 року Беклемішев був членом комісії, що готувала нову конституцію Академії, та керівником Петроградського відділу охорони пам'яток історії та мистецтва (уповноважений відділ охорони старих пам'яток і мистецтв в Петрограді). 6 вересня 1919 р. Його заарештував ЧК за членство в Конституційно-демократичній партії. 18 вересня 1919 р. Він був звільнений із в'язниці. 1 грудня 1919 року був змушений переїхати з Петрограда (Санкт-Петербург) до Новоржева в Псковській губернії, де він помер 21 грудня 1919 року[2].
Творчість
Творчість Беклемішева розвивалась під впливом реалізму передвижників (жанрова скульптура «Селянська любов», портрети П. Чайковського, 1898; В. Маковського 1906; А. Куїнджі, 1909), хоч деяким творам властиві риси академізму (скульптура імператриці Марії Федорівни, садиба Павловськ). Автор пам'ятників Єрмаку (Новочеркаськ, 1904), Грибоєдову (Тегеран, 1904), С. Боткіну (Ленінград, 1908).
Серед творів на українську тему — портрети Тараса Шевченка (1898, 1899). 1909 і 1913 брав участь у конкурсах на проєкт пам'ятника Тарасові Шевченку для Києва. Автор першого в світі скульптурного зображення Тараса Шевченка. Бюст поета роботи Володимира Беклемішева зберігався в садибі Христини Алчевської.
Раб-втікач
Зі скульптурою «Раб-втікач» не бажав розставатися і залишив її у приватній власності. Лише незадовго до смерті передав її в подарунок Академії мистецтв. З ідеологічних міркувань скульптуру після більшовицького перевороту 1917 р. передали в так званий Музей Революції, що поспіхом організували в розкішних залах Зимового палацу Растреллі. Згодом скульптура загубилася.
Її, пошкоджену і забруднену, випадково знайшли замурованою в старому отворі однієї зі стін палацу у 2010 р. Вона буде одним з експонатів ювілейної виставки митця, що планується у 2011.
Галерея
- Беклемішев В.О. «Тургенівська дівчина»
- Беклемішев В.О. Надгробок Федора Стравинського, Тихвинський цвинтар, Санкт-Петербург
Див. також
Примітки
- Зайцева, Надія. В. О. Беклемишев. Царскосельская Газета. (рос.)
- ЗАКЛЕЙМЕННЫЕ ВЛАСТЬЮ. Меморіал (організація). (рос.)
Література
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 50.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- «Тихоцкие. География Российской империи в истории одной семьи». Сост. А. И. Тихоцкий. Издатель — Ольга Богомолец. 2012. — Т. I. — С. 72, 111, 112.
- Логдачева Н. В. В. А. Беклемишев и его мастерская: к изучению русской скульптурной школы рубежа XIX–XX веков. Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. Санкт-Петербург, 2019.
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Беклемішев Володимир Олександрович
- Скульптор Владимир Беклемишев, 1861-1920. Архів оригіналу за 08 серпня 2017. Процитовано 29-01-2020. (рос.)