Беклемішев Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Беклемі́шев (нар. 3 (15) серпня 1861(18610815), Катеринославщина, Російська імперія 21 грудня 1919 (3 січня 1920), Новоржев, нині місто Псковської області, Росія) — український і російський скульптор та педагог. Серед учнів митця Матвій Манізер, Коньонков Сергій та Голубкіна Анна.

Беклемішев Володимир Олександрович
Худ. Філіп Малявін. Портрет В.О. Беклемішева
Народження 3 (15) серпня 1861(1861-08-15)
Катеринославщина
Смерть 21 грудня 1919 (3 січня 1920)(1920-01-03) (58 років)
  Петербург
Поховання Санкт-Петербург
Країна Російська імперія
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1887)
Діяльність скульптор
Напрямок реалізм, академізм
Роки творчості 1888 1917
Відомі учні Севера Іван Васильович і Пухальський Валентин Ілліч
Працівник Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
Твори монументи, портрети, сюжетні скульптури
Батько Aleksandr Beklemishevd
Нагороди

 Беклемішев Володимир Олександрович у Вікісховищі

Життєпис

Ранні роки. Батьківщина

Народився на Катеринославщині в сім'ї художника-декоратора. Початкову художню освіту здобув у 2-ї харківській гімназії (1873—1878), де малювання викладав український художник Дмитро Іванович Безперчий. У 1875—1878 відвідував приватну студію українського живописця-пейзажиста Єгора Єгоровича Шрейдера. Одночасно навчався у Харківській малювальній школі Марії Раєвської-Іванової (1875—1878).

Рідна сестра скульптора — Ніна Олександрівна Беклемішева (1852 — між 1902 і 1909), в шлюбі Тихоцька. Дружина харківського домовласника Георгія Тихоцького. Мати Ольги Георгіївни Тихоцької (1891—1956) — дружини академіка Олександра Олександровича Богомольця (1881—1946) і Софії Георгіївни Тихоцької (1878—1947), яка вийшла заміж за його кузена, Вадима Михайловича Богомольця (1878—1936).

Відома українська лікарка і співачка Ольга Богомолець — двоюрідна праправнучка Володимира Беклемішева.

Навчання в Петербурзі

Освіту продовжив в Петербурзькій академії мистецтв (1878—1887). Успіхи в навчанні дали право на пенсіонерську подорож до Італії, куди він відбув у 1888.

Італійський період

В Італії працював плідно, створив декілька скульптур, надихаючись літературними чи біблійними сюжетами. Серед них такі картини:

  • «Християнка перших століть», 1891
  • «Як свіжі і прекрасні були тоді троянди»(за Тургенєвим "Как хороши, как свежи были розы "), 1892
  • «Раб-втікач», 1891.

Повернувшись з Італії, він показав свої твори на академічній виставці в Петербурзі, після чого з 1892 отримав звання академіка Петербурзької академії мистецтв, з 1894 професор академії.

У 1901—1911 — ректор Вищого художнього училища при Петербурзькій академії мистецтв[1].

Всесвітня виставка в Чикаго

Скульптуру «Раб-втікач», створену в Італії, визнавали особливо вдалою. Саме вона представляла скульптурне мистецтво Російської імперії в Чикаго на Всесвітній виставці в 1893.

Радянський період

Влітку 1917 року Беклемішев був членом комісії, що готувала нову конституцію Академії, та керівником Петроградського відділу охорони пам'яток історії та мистецтва (уповноважений відділ охорони старих пам'яток і мистецтв в Петрограді). 6 вересня 1919 р. Його заарештував ЧК за членство в Конституційно-демократичній партії. 18 вересня 1919 р. Він був звільнений із в'язниці. 1 грудня 1919 року був змушений переїхати з Петрограда (Санкт-Петербург) до Новоржева в Псковській губернії, де він помер 21 грудня 1919 року[2].

Творчість

Творчість Беклемішева розвивалась під впливом реалізму передвижників (жанрова скульптура «Селянська любов», портрети П. Чайковського, 1898; В. Маковського 1906; А. Куїнджі, 1909), хоч деяким творам властиві риси академізму (скульптура імператриці Марії Федорівни, садиба Павловськ). Автор пам'ятників Єрмаку (Новочеркаськ, 1904), Грибоєдову (Тегеран, 1904), С. Боткіну (Ленінград, 1908).

Серед творів на українську тему — портрети Тараса Шевченка (1898, 1899). 1909 і 1913 брав участь у конкурсах на проєкт пам'ятника Тарасові Шевченку для Києва. Автор першого в світі скульптурного зображення Тараса Шевченка. Бюст поета роботи Володимира Беклемішева зберігався в садибі Христини Алчевської.

Раб-втікач

Зі скульптурою «Раб-втікач» не бажав розставатися і залишив її у приватній власності. Лише незадовго до смерті передав її в подарунок Академії мистецтв. З ідеологічних міркувань скульптуру після більшовицького перевороту 1917 р. передали в так званий Музей Революції, що поспіхом організували в розкішних залах Зимового палацу Растреллі. Згодом скульптура загубилася.

Її, пошкоджену і забруднену, випадково знайшли замурованою в старому отворі однієї зі стін палацу у 2010 р. Вона буде одним з експонатів ювілейної виставки митця, що планується у 2011.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Зайцева, Надія. В. О. Беклемишев. Царскосельская Газета. (рос.)
  2. ЗАКЛЕЙМЕННЫЕ ВЛАСТЬЮ. Меморіал (організація). (рос.)

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.