Белпошта

• Розвиток поштового зв'язку на території Білорусі почався в давні часи. Так, до 885 р. відноситься перша згадка в «Повісті врем'яних літ» (у Руському літописі) про «посильну службу» на білоруській землі: «Послав Олег до радимичів, питаючи…».[1]. У Київській Русі існувала спеціальна «посада» — княжий гонець. Гінці доставляли розпорядження князя в різні пункти країни. Іноді гонець їхав і без грамоти, особливі вісті вчив напам'ять.
• З відходом теренів Білорусі під Велике князівство Литовсько-Руське з'являється «князівська поштова служба». Князі для різного ступеня важливості утримували гінців на пересилання повідомлень і указів, усних і письмових.
• У 1583 р. на першому в Білорусі поштовому тракті (Варшава-Білосток-Гродно-Вільно) була введена система тарифів, яка діє сьогодні в усіх країнах світу. Вартість пересилання визначалася видом відправлення і його вагою.
• У 1793 р. Білорусь відійшла під владу Російської імперії, після чого її пошта отримує свій подальший розвиток як складова частина поштової системи Російської імперії. Були утворені «поштові округи», в тому числі Мінська округа, Вітебська округа і Могильовська округа.
• У 1859 р. були обладнані перші телеграфні станції в Білорусі при Мінській поштовій конторі і в Бобруйську. Була організований перший телеграфний зв'язок.
• У 1871 р. почалося регулярне перевезення пошти по залізницях за маршрутами «Мінськ-Москва», «Мінськ-Рівне», «Мінськ-Берестя», «Мінськ-Любава». Поштові вагони мали спеціальні стелажі для сортування і зберігання пошти. На вагонах висіли поштові скриньки для прийому листів на зупинках.
• У 1914 р. на території сучасної Білорусі налічувалося 380 підприємств зв'язку.
• Напередодні німецько-радянської війни населення обслуговувало близько 2300 поштових контор, відділень зв'язку та поштових агентств. Під час війни була повністю зруйнована вся раніше створена інфраструктура. Лише до 1948 р. була цілком відновлена ​​довоєнна мережа поштових підприємств.

Згідно з даними, опублікованими на офіційному вебсайті «Белпошти»[2], підприємство на даний час налічує:

• 3914 стаціонарних та пересувних відділень поштового зв'язку;
• більше 30 300 кваліфікованих фахівців;
• більше 140 000 000 поштових відправлень на рік;
• понад 30 видів традиційних і непрофільних поштових послуг, включаючи відправку поштових відправлень в будь-яку країну світу.

У 2010 р. Міністерство зв'язку та інформатизації Білорусі ввело в обіг досить оригінальну серію поштових марок до олімпійських ігор. Запущені в реалізацію «Белпошти» напередодні зимової Олімпіади у Ванкувері 2010 р., вони викликали жваву дискусію серед любителів спорту і філателістів. На білоруських сайтах і форумах почали обговорюватися помилки, допущені на зображених на марках картинках, а Міністерство зв'язку Білорусі виступило зі спростуванням висунутих проти нього звинувачень[3]. Випущена серія викликала великий ажіотаж і мала великий попит.

До основних видів надаваних послуг «Белпошти» відносяться:

• Відправлення в нутрі Республіки Білорусі (в тому числі «експрес-поштою»).
• Міжнародні відправлення.
• Партіонні поштові відправлення.
• Гібридна пошта.
• Міжнародна «експрес-пошта» (EMS Belarus).
• Передоплата на періодичні друковані видання.
• Пряма поштова розсилка.
• Фінансові послуги: депозити «Пріорбанку», виплата пенсій і допомог, грошові перекази, міжрегіональні платежі, обслуговування власників банківських пластикових карток, погашення кредитів банків, послуги «Webmoney».
• Послуги митного агента і складів тимчасового зберігання.

• Список національних поштових операторів

• Мацковская М. Белпочта: Быстрота. Надежность. Доступность // Почта России. — 2010. — № 5 (75). — С. 56—61. (рос.)
• Корреспонденты о корреспонденции: что происходит с письмами и посылками на почте? (рос.)

• Офіційний сайт — РУП «Белпочта» (рос.)