Митниця

Ми́тниця — це система органів публічної влади країни, що забезпечує стягнення митних платежів та контроль над перевезенням предметів, у тому числі товарів, тварин та небезпечних предметів, через її кордон. Діяльність митниці митна справа. Організаційну структуру, задачі та функції митних органів визначає митна політика держави.

Майже всі митні адміністрації (центральні митні органи) світу є членами Всесвітньої митної організації.

В Україні

Слово «митниця» в законодавстві України позначає окрему юридичну особу в системі митних органів України, що імплементує митну політику на регіональному рівні (регіональна митниця) та у певній сфері (спеціалізована митниця):

Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України

[1]

.

У залежності від місцезнаходження митниці поділяються на прикордонні та внутрішні (віддалені від кордону).

Правовий статус митниці

Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейської служби, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом ДФС.

Митниця підпорядковується Державній фіскальній службі України.

Митниця здійснює свою діяльність на території Автономної Республіки Крим; областей; міст Києва, Севастополя. Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України.

У населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності митниці, в міру необхідності створюються її відокремлені структурні підрозділи (митні пости).

Керівник митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником Державної фіскальної служби України. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше п'яти років, у тому числі не менше одного року — в Держмитслужбі.

Митний пост

Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються ДФС України, за поданням керівника відповідної митниці.

Керівник митного поста призначається на посаду і звільняється з посади керівником Держмитслужби. Необхідною умовою для призначення є наявність у кандидата стажу роботи на керівних посадах у митних органах України не менше трьох років.

Зони діяльності митних постів визначаються положенням про ці пости[2].

Примірна структура регіональної митниці, митниці

  1. Начальник регіональної митниці (митниці).
  2. Перший заступник начальника регіональної митниці (митниці).
  3. Заступник начальника регіональної митниці (митниці) — начальник Служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
  4. Заступники (заступник) начальника регіональної митниці (митниці).
  5. Служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
  6. Відділ фінансів, бухгалтерського обліку та звітності.
  7. Відділ оперативних чергових.
  8. Відділ митних платежів.
  9. Відділ митних інформаційних технологій.
  10. Господарсько-експлуатаційний відділ.
  11. Відділ (сектор) організаційного та документального забезпечення.
  12. Відділ (сектор) кадрової роботи.
  13. Відділ (сектор) правового забезпечення.
  14. Відділ (сектор) митного аудиту.
  15. Відділ організації митного контролю.
  16. Головний інспектор із захисту державної таємниці та спеціального документального зв'язку.
  17. Головний інспектор з охорони праці.
  18. Головний інспектор з мобілізаційної роботи та цивільної оборони.
  19. Головний інспектор (головні інспектори) з питань внутрішньої безпеки.
  20. Митні пости (відділи митного оформлення).
  21. Головний інспектор із зв'язків з громадськістю — прес-секретар[3].

Див. також

Примітки

Посилання

Література

  • Митна енциклопедія : [у 2 т.] / [редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред. та ін.] ; Держ. НДІ мит. справи. - Хмельницький : Мельник А. А., 2013. - ISBN 978-966-346-853-2 (серія).
Т. 1 : А (абак) - Л (Львівська митниця) / [І. Г. Бережнюк та ін.]. - 2013. - 471 с. : іл. - (Серія "Митна справа в Україні" ; т. 22). - ISBN 978-617-7094-09-7 (PDF 1-го тому)
Т. 2 : М (магазин безмитної торгівлі) - Я (японська єна) / [Бережнюк І. Г. та ін.]. - 2013. - 535 с. : іл. - (Серія "Митна справа в Україні" ; т. 23). - ISBN 978-617-7094-10-3 (PDF 2-го тому)[1][2][3][4]
  • Митна справа : підручник / [П. В. Пашко та ін.] ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. П. В. Пашка ; Нац. ун-т держ. податк. служби України. - Ірпінь : Нац. ун-т ДПС України, 2015. - 575 с. : рис., табл. - (Митна справа в Україні). - Бібліогр.: с. 536-554. - ISBN 978-966-337-381-2
  • Митна справа України : підручник / [І. Г. Бережнюк та ін.] ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. П. В. Пашка ; Ун-т держ. фіск. служби України. - Ірпінь : Ун-т ДФС України, 2017. - 441 с. : рис. - (Податкова та митна справа в Україні). - Бібліогр.: с. 407-424. - ISBN 978-966-337-467-3
  • Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра : [док. нарис] / Леонід Деркач. — Вид. 3-тє, доопрац. — Дніпро : АМСУ, 2016. — 340 с. — (Серія "Митна справа в Україні" / редкол.: П. В. Пашко (голова) та ін.). — ISBN 978-966-328-122-3

Примітки

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.