Бенісіо дель Торо
Бені́сіо Монсерра́те Рафае́ль дель То́ро Са́нчес (ісп. Benicio Monserrate Rafael del Toro Sánchez, 19 лютого 1967), відоміший як Бені́сіо дель То́ро — пуерто-риканський актор, володар премій Оскар, Золотий глобус, BAFTA і нагороди Каннського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль.
| Бенісіо дель Торо | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg.webp) Зображення | ||||
| Ім'я при народженні | Benicio Monserrate Rafael del Toro Sánchez | |||
| Народився |
19 лютого 1967 (54 роки) Сан-Херман, Пуерто-Рико | |||
| Громадянство |
 Іспанія США | |||
| Діяльність | актор, продюсер | |||
| Alma mater | Каліфорнійський університет у Сан-Дієго, Театральна школа «Коло на площі»d, Акторська студія Стелли Адлерd і Mercersburg Academyd | |||
| Роки діяльності | з 1987 | |||
| IMDb | ID 0001125 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
Оскар (2000) Золотий глобус (2001) BAFTA (2000) Нагорода Каннського кінофестивалю (2008) | ||||
|
| ||||
 Бенісіо дель Торо у Вікісховищі | ||||
Біографія
Бенісіо дель Торо народився у Пуерто-Рико у родині юристів Густаво Адольфо дель Торо і Фаусти Хеновеви Санчес Рівери[1]. Коли хлопцю було 9 років, його мати померла від гепатиту[2]. У віці 13 років він із батьком переїхав до Месербурга, штат Пенсільванія, США. Після закінчення школи Бенісіо вступив на факультет права Каліфорнійського Університету у Сан-Дієго, але покинув його задля навчання акторській майстерності у Нью-Йорку.
Наприкінці 1980-х Бенісіо дель Торо почав зніматися у невеликих ролях у телесеріалах. Першу роль у кіно актор виконав у фільмі про Джеймса Бонда Ліцензія на вбивство. Ця роль, як і наступні у кінострічках «Індіанський утікач» (1991), «Порцеляновий місяць» (1991), «Христофор Колумб: Відкриття» (1992), «Гроші ні за що» (1993), «Безстрашний» (1993) і «Плавання з акулами» (1994), не принесла йому популярності.
Успіх прийшов до Бенісіо дель Торо у 1995 році, після ролі Фреда Фенстера у фільмі «Звичайні підозрювані», за яку він отримав нагороду «Незалежний дух». 1996 року він знову отримує цю нагороду за роль Бенні Далмау у стрічці «Баскьят». Славу актора підкріпила і роль доктора Гонзо у фільмі «Страх і ненависть у Лас-Вегасі», який набув статусу культового.
Після двох років неактивності дель Торо 2000 року повернувся на екран з ролями одразу у чотирьох стрічках. Першою став «Шлях зброї», де Бенісіо дель Торо також виступив режисером, а автором сценарію був Крістофер МакКвері, з яким актор працював над «Звичайними підозрюваними». За кілька місяців вийшов «Трафік» Стівена Содерберга, за роль у якому дель Торо отримав Оскара, Золотий глобус, BAFTA, приз Берлінського кінофестивалю.
2003 року актор виконав головні ролі у фільмах «Загнаний» Томмі Лі Джонса і «21 грам» Алехандро Гонсалеса Іньярріту. За роль у другому він був номінований на Оскар і BAFTA, а також отримав приз глядацьких симпатій Венеційського кінофестивалю і нагороду «Незалежний дух».
2008 року Бенісіо дель Торо отримав нагороди Каннського кінофестивалю і Гойя за роль Че Гевари у стрічці «Че»[3].
Фільмографія
- Французький диспетчер (2021)
- No Sudden Move (2021)
- Дора і загублене місто (2019)
- Месники: Війна нескінченності (2018)
- Зоряні війни: Останні джедаї (2017)
- Сікаріо 2 (2017)
- Ідеальний день (2015)
- Сікаріо (2015)
- Вроджена вада (2014)
- Вартові галактики (2014)
- Гавана, я люблю тебе (2012) — як режисер
- Три виродка (2012)
- Людина-вовк (2010)
- Че (2008)
- Те, що ми втратили (2007)
- Місто гріхів (2005)
- 21 грам (2003)
- Загнаний (2003)
- Обіцянка (2001)
- Поки не настане ніч (2000)
- Трафік (2000)
- Шлях зброї (2000)
- Великий куш (2000)
- Страх і огида в Лас-Вегасі (1998)
- Зайвий багаж (1997)
- Фанат (1996)
- Похорон (1996)
- Баскьят (1996)
- Розважальна поїздка (1996)
- Звичайні підозрювані (1995)
- Плавання з акулами (1994)
- Фактор несподіванки (1994)
- Порцеляновий місяць (1994)
- Безстрашний (1993)
- Безкоштовні гроші (1993)
- Золоті яйця (1993)
- Христофор Колумб: Відкриття (1992)
- Дивні кровні зв'язки (1991)
- Ліцензія на вбивство (1989)
- Коротишка — велика шишка (1988)