Бережинський Валентин Андроникович

Валенти́н Андро́никович Бережи́нський (2 квітня 1886, Лебедин, Чигиринський повіт, Київська губернія 31 березня 1938, Нарим) офіцер Російської імператорської армії та Армії Української Народної Республіки, репресований священик.

Бережинський Валентин Андроникович
Народився 2 квітня 1886(1886-04-02)
Лебедин, Чигиринський повіт, Київська губернія
Помер 31 березня 1938(1938-03-31) (51 рік)
Нарим
·розстріл
Країна  УНР
 СРСР Російська імперія
Національність українець
Діяльність священик
Alma mater Златопільська чоловіча гімназія, Університет Святого Володимира
Військове звання офіцер
Батько Андроник Бережинський

Життєпис

Родина

Народився 2 квітня 1886 року в сім'ї лебединського священика[1].

Батько — Андроник Бережинський, священик, законовчитель у молодших підрозділах та член педради Лебединського жіночого духовного професійного училища з 7 грудня 1893 року принаймні до 1899 року[2].

Навчання

Навчався у чоловічій гімназії міста Златопіль з 1895 року, яку успішно закінчив (випуск 1905 року, атестат № 822)[3].

Потім у Києві в Університеті Святого Володимира.

Військова діяльність

Офіцер Російської імператорської армії та Армії Української Народної Республіки.

Релігійна діяльність

Священик. У 1928 році заарештований за звинуваченням 58-10, просидів під вартою 4 місяці і був звільнений під підписку. У 1929 році був засуджений за звинуваченням 58-10 і засланий в Нарим на 3 роки. Мешкав у селі Заручейном Колпашевського району Наримського округу.

Останні роки життя

Заарештовано 7 березня 1938 року за підозрою в приналежності до «Кадетсько-монархічної організації на території Парабельского району Наримського округу».

Засуджений до розстрілу 12 березня 1938 року.

Вирок виконано 31 березня 1938 року.

Реабілітований 19560608[4].

Зазначення

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.