Березинська-Шухевич Наталія Романівна

Наталія Романівна Березинська-Шухевич (13.03.1910, с. Лецівка, нині Долинський р-н Івано-Франківської обл. — 28.02.2002, Львів) — українська громадсько-культурна діячка. Дружина командира УПА Романа Шухевича,[2] сестра члена ОУН Юрія-Мирослава Березинського, вбитого під час нападу на пошту в Городку.

Березинська-Шухевич Наталія Романівна
Народилася 13 березня 1910(1910-03-13)
Лецівка, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Померла 28 лютого 2002(2002-02-28) (91 рік)
Львів, Україна
Поховання
Країна  Польська Республіка
 СРСР
 Україна
Діяльність громадська діячка
Брати, сестри Березинський Юрій-Мирослав
У шлюбі з Шухевич Роман Йосипович

Життєпис

Народилась 13 березня 1910 року у с. Лецівка, нині Долинський район Івано-Франківської області.

Навчалася у Львівській гімназії сестер Василіянок, закінчила гімназію Українського педагогічного товариства (1928).[3]

Від 1929 — член «Просвіти». Після початку війни 1939 року з сином перейшла кордон і переїхала до чоловіка до Кракова, а 1941 року повернулася до Львова.

20 лютого 1943 була заарештована гестапо, через місяць звільнена завдяки клопотанню Альфреда Бізанца (радника губернатора дистрикту «Галичина»). З приходом радянських військ перейшла у підпілля й переїхала в с. Біличі, Старосамбірського р-ну Дрогобицької области.

17 липня 1945 разом з родиною була заарештована органами КДБ.[4] У Наталії відібрали дітей і перевезли у дитбудинок у Чорнобилі (Київ. обл., нині в зоні відчуження), а звідти — у Сталіно (нині Донецьк).

4 січня 1946 постановою Особл. наради була засудж. до 5 р. заслання, а 8 вересня 1947 покарання замінено на 10 р. виправно-труд. таборів. Ув'язнення відбувала в мордовських таборах. Лише після тривалого голодування одержала адресу дітей.

4 серпня 1955 табірне покарання було замінено депортаційним. Її вислано в Новосибір. обл., куди приїхав і син Юрій. Згодом вони переїхали в Караґанду, куди були вислані сестра та мати Р. Шухевича. Через тиждень після смерті матері чоловіка Наталія з сином і сестрою Р. Шухевича без офіційного дозволу повернулися до Львова. Ні прописки, ні роботи одержати не могла. Її знову заарештували й за проживання без прописки засудили на 3 роки позбавлення волі. У Чернігівській тюрмі, де відбувала новий термін покарання, 1957 зустрілася з дочкою. Син Юрій теж був засудж. Б.-Ш. було відправлено на примусове спецпоселення в Караґанду.

1958 повернулася до Львова.

Похована у родинному гробівці на 67 полі Личаківського цвинтаря.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.