Березняговська волость

Березняговська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у селі Березняги.

Березняговська волость
Центр Березняги
Площа 36 787 (1880)
Населення 11 928 осіб (1880)
Густота 29.7 осіб / км²

Станом на 1880 рік складалася 8 поселень, 4 сільських громад. Населення 11 928 осіб (5921 чоловічої статі та 6007 — жіночої), 1615 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 3276226602
Приватної власності 7372
Казенної власності 3656
Іншої власності 296282
Загалом 3678726956

Поселення волості на 1880 рік[2]:

  • Березняги — колишнє державне село за 37 верст від повітового міста, 3599 осіб, 467 двори, православна церква, школа, 3 лавки.
  • Богомолов — колишній державний хутір, 2674 особи, 329 дворів, православна церква, школа, 4 лавки.
  • Новий Лиман — колишній державний хутір при озерах Гавриха й Неліфеж, 1144 особи, 175 дворів, православна церква, 2 ярмарки на рік.
  • Новобогородицьке (Марченково) — колишня державна слобода при річці Кріуша, 1796 осіб, 273 двори, православна церква, 2 лавки.
  • Огарев — колишній державний хутір, 672 особи, 85 дворів.
  • Прогоріле — колишня державна слобода, 1303 особи, 224 двори, православна церква, лавка, щорічний ярмарок.

За даними 1900 року у волості налічувалось 10 поселень зі змішаним українським й російським населенням, 4 сільських товариства, 79 будівель та установ, 2155 дворових господарств, населення становило 13 911 осіб (6881 чоловічої статі та 7030 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Семен Іванович Сбойчаков, старшиною — Авер'ян Аристархович Гулькин, волосним писарем Феоктист Романович Зубков[4].

Примітки

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5517-5526)
  4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.