Березівка

Назва «Березі́вка» не має відношення до беріз, оскільки останні в степовій зоні не ростуть. Назва походить саме з часів проведення ярмарків. Базар був великим місцем найму працівників. Наймити, що приїхали на базар, спали на землі, а поруч була табличка з приблизно таким текстом: «Бери і зови» (бери та клич). Тому місто спочатку дістало назву «БерИзовка», що згодом змінилося на БерЕзівка.

Через місто протікають річки Тилігул, Тартакай та Балка Кологлія.

Територія сьогоднішньої Березівки, як і всього Березівського району, судячи з археологічних знахідок, була заселена ще наприкінці XI століття до н. е. Це свідчить численними курганами, розташованими на території Березівки. Ці кургани насипані над могилами наших далеких предків, що жили на нашій землі в II та I століттях до н. е.

По берегам річки Тилигул в середині I тисячоліття до н. е. були розташовані старогрецькі та скіфські багатонаселені поселення, що були тут до VI століття до н. е.

У X—XVIII століттях на місці, де зараз розташовується Березівка, була стоянка для чумаків, котрі їздили на перекопські солоні озера. Крім колишньої чумацької зупинки тут перехрестя доріг з Очакова до Акермана (Білгород-Дністровський) та по інших напрямках. Тому тут ще на початку XVIII століття згадувався район — Нова Олександрівка з хутором Куца Балка. Саме при цих населених пунктах у 1802 році було засновано маленьке містечко Березівка, яке заселялося біженцями від кріпосницького гніту. У 1811 році тут нараховувалось 50 дворів із населенням 187 чоловік. Більшість з них наступного року вимерло від чуми.

Населення Березівки продовжувало зростати і перед 1859 роком в Березівці нараховувалося вже 774 жителі. Оскільки вони всі були не закріпаченими, а залежними селянами, що платили поміщику чинш (вічну оренду) та називались «десятинщиками» і навіть «міщанами», тому з реформою 1861 року вони ніяких наділів не отримали. Через 25 років після реформи, за переписом 1886—1887 років, у Березівці нараховувалось 787 безземельних селянських господарств.

До революції 1917 року вся земля Березівки належала поміщикам (3310 га) і церкві (250 га). Селяни були лише орендарями, та й орендарі були різні. Були такі, що брали в оренду до 10 десятин, таких було 55 %, але були й такі, що орендували до 110, таких було 2 %. Були й такі, що орендували від 10 до 100 десятин.

Серед березівських жителів було багато таких, що батрачили, не маючи ні дому, ні робочої худоби, та були й такі, що самі наймали батраків.

Населення Березівки за національною ознакою у 1890 році становило таку картину: українців — 1100 осіб, росіян — 200, сербів — 50, молдован — 5; у містечку проживало 350 сімей євреїв.

У 1870—1880 рр. XIX ст. Березівка була одним із помітних містечок Новоросійського краю у торговельно-економічному відношенні. Кожні два тижні в Березівці проводили великі базари. На базарі торгували хлібом, зерном, борошном, різними крупами, худобою та кіньми і господарським реманентом. Особливо великі були осінні базари.

У Березівці працювали різні майстри: ковалі та слюсарі, бондарі та слюсарі, швеці та кравці. Водночас у Березівці, що нараховувала 2300 жителів, не було жодної школи.

Лікарня, у якій розміщено 10 ліжок, була переповнена хворими у вкрай запущеному стані.

Ананьївське земство, котре отримувало тоді в Березівці щорічно більше 1500 рублів різних податків, не виділяло коштів на потреби лікарні та на будівництво школи.

До 1917 року Березівка була одним із центрів Херсонщини по торгівлі хлібом, соняшником, худобою і одночасно добре відомим на півдні України великим ринком по найму працівників.

У Березівку на Троїцький ярмарок (велика базарна площа знаходилася на території сучасного стадіону) тисячами сходилися на заробітки безземельні та бездомні селяни-бідняки. Тут можна було побачити робітників із Київської, Полтавської та Подільської губерній. Березівка служить головним містом найму робітників для Ананьївського, Тираспольського і Одеського повіту.

До початку ярмарку до Березівки приїздили для найму батраків маклери, які наймали цілі партії батраків на економії поміщиків. Маклери часто збивали ціну за працівників, бо чим нижча плата за працівника, тим вищий їх особистий заробіток..

В районі активно розвивається сільське господарство і спорт, будуються СТО і ресторани. Біля міста Березівка поряд з селом Вікторівка відкритий перший на півдні України гірськолижний курорт, який побудований по новітнім технологіям і який приваблює нових туристів в цей район. Встановлено новий фонтан біля міської ради, новітнє освітлення вулиць, ліхтарі на стовпах, відеоспостереження, відбійники на дорогах. В місті є 4G інтернет

В поселенні народився:

• Лопушинська Євгенія Іванівна (1920—1996) — український архітектор.
• Філоненко Борис Миколайович (1924—1949) — радянський вояк.

• Облікова картка. Сайт Верховної Ради України
• Сайт Центральної виборчої комісії
• Березівка — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
• Банк даних Державної служби статистики України
• Cities & towns of Ukraine
• Березівка — Енциклопедія Сучасної України

Панорама міста