Берзін Ян Карлович

Берзін Ян Карлович, справжнє ім'я Петеріс Янович Кюзіс (латис. Pēteris Ķuzis; 13 (25) листопада 1889, Яунпілс, Jaunpils Parishd, Тукумський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія — 29 липня 1938(1938-07-29)[2], Комунарка, Sosenskoye Settlementd, Новомосковський адміністративний округ, Москва, СРСР або Будівля органів держбезпеки на Луб'янці) — радянський військовий і політичний діяч, один з творців і керівник радянської військової розвідки, армійський комісар 2-го рангу (1937).

Берзін Ян Карлович
латис. Pēteris Ķuzis
Ім'я при народженні латис. Pēteris Ķuzis
Псевдо Ziemilis[1] і Olonietis[1]
Народився 13 (25) листопада 1889
Яунпілс, Jaunpils Parishd, Тукумський повітd, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 29 липня 1938(1938-07-29)[2] (48 років)
Комунарка, Sosenskoye Settlementd, Новомосковський адміністративний округ, Москва, СРСР або Будівля органів держбезпеки на Луб'янці
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна  Латвія
 Російська імперія
 СРСР
Діяльність політик, дипломат, військовослужбовець
Знання мов латиська
Учасник Громадянська війна в Іспанії, Революція 1905—1907, Перша світова війна, Лютнева революція і Q4333233?
Військове звання генерал і Армійський комісар 2-го рангу
Партія КПРС
Нагороди

Народився в сім'ї батрака-латиша. У 1905 році вступив в РСДРП. Активний учасник революції 1905—1907 рр. У 1907 році за вбивство поліцейського засуджений до 8 років каторги, але через неповноліття термін скорочений до 2 років. У 1911 році знову заарештований за революційну діяльність і засланий в Іркутську губернію, звідки втік у 1914 році з підробленими документами, на ім'я Яна Карловича Берзіна.

Під час Першої світової війни призваний в армію, звідки дезертував. Працював слюсарем на заводах Петрограда. Активно брав участь в Лютневій революції. Під час Жовтневого збройного повстання 1917 року член партійного комітету у Виборзькому районі й член Петроградського комітету.

Дати біографії
  • З грудня 1917 працював в апараті ВЧК РРФСР.
  • У січні — травні 1919 року — заступник наркома внутрішніх справ Радянської Латвії.
  • У грудні 1920 року переведений на службу в Розвідуправління РККА.
  • У березні 1924 — квітні 1935 року — начальник 4-го розвідувального управління штабу РСЧА, фактично створив систему військової розвідки СРСР.
  • 1932—1934 — після серії скандальних провалів у роботі радянської військової розвідки був переміщений на посаду заступника командувача військами Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії, але фактично там не працював.
  • 1936—1937 — головний військовий радник в армії республіканської Іспанії під ім'ям генерала Доніцетті.
  • Травень 1937 — повернення в СРСР і знову на пост начальника Розвідуправління.
  • 1 серпня 1937 знятий з поста начальника Розвідуправління з направленням у розпорядження Наркома оборони СРСР
  • 27 листопада 1937 — був заарештований і звинувачений в «антирадянській троцькістській терористичній діяльності».
  • 29 липня 1938 — розстріляний на полігоні «Комунарка». Реабілітований посмертно 28 липня 1956.

Примітки
  1. Czech National Authority Database
  2. Берзин Ян Карлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.