Берлянт Олександр Михайлович

Народився Олександр Михайлович 9 жовтня 1937 року в Москві, столиці СРСР. Упродовж 1957—1958 років техніком-геофізиком аерогеофізичних експедицій на Крайній Півночі[1]. Після закінчення географічного факультету Московського державного університету 1962 року (кваліфікація «географ-картограф») працював за фахом в геологічних експедиціях на Європейській півночі, в Західному Сибіру і Якутії[1].

1966 року захистив кандидатську дисертацію на тему картографічних методів вивчення неотектоніки, після чого був запрошений асистентом на кафедру картографії географічного факультету МДУ[1]. 1976 року захистив докторську дисертацію із загальної теорії картографічного методу дослідження[1]. 1987 року призначений професором кафедри картографії та геоінформатики МДУ. Впродовж 1990—2009 років завідувач цієї кафедри[2].

Очолював Секцію географічної картографії навчально-методичного об'єднання університетів, був членом наукових рад з геоінформатики Російської академії наук (РАН) та з проблем географічної освіти Російської академії освіти (РАО). Член Російської академії природничих наук та ряду громадських організацій: Президії Національної ради картографів Росії, Вченої ради Російського географічного товариства, Президії Товариства геодезії, картографії та землеустрою, Президії ГІС-асоціації, комісії з теорії картографії Міжнародної картографічної асоціації, голова Відділення картографії Московської філії Російського географічного товариства та ін[1].

Відповідальний редактор реферативного журналу «Картография» ВИНИТИ РАН, член редколегій журналів «Вестник Московского университета. Серия География», «ГИС-обозрение», «Информационный бюллетень ГИС-Ассоциации», «Геоморфология», «Геодезия и картография», «География в школе», «География и экология в школе», «Живописная Россия»[1].

Наукові інтереси стосуються Олександра Михайловича стосуються таких областей: теорія картографії, розробка методів використання карт в наукових дослідженнях, проблематика картографічних образів. У середині 1980-х років Берлянт висунув ідею геоіконіки — загальної теорії геозображень, що поєднує картографію, дистанційне зондування і геоінформатику[1]. Цій проблемі присвячені багато його статей, доповіді та монографії, роботи його учнів, серед яких 18 кандидатів та 3 доктори наук[1].

Олександр Михайлович Берлянт автор понад 500 наукових праць, у тому числі 20 книг (підручники, навчальні посібники, довідники, тлумачні словники, науково-популярні книги, карти та атласи). Серед яких:

• Берлянт А. М. Картографический метод исследования. — М., 1978.
• Берлянт А. М. Карта — второй язык географии. — М., 1985.
• Берлянт А. М. Образ пространства: карта и информация. — М., 1986.
• Берлянт А. М. Использование карт в науках о Земле // Картография. — М., 1986.
• Берлянт А. М. Картография и геоинформатика. — М., 1991.
• Берлянт А. М. Теоретические проблемы картографии. — М., 1993.
• Берлянт А. М. Геоиконика. — М., 1996.
• Берлянт А. М. Геоинформационное картографирование. — М., 1997.
• Берлянт А. М. Картография и телекоммуникация. — М., 1998.
• Берлянт А. М., Ушакова Л. А. Картографические анимации. — М., 2000.
• Берлянт А. М. Виртуальные геоизображения. — М., 2001.
• Берлянт А. М. Картография. Учебник для университетов. — М., 2001.
• Берлянт А. М. Кар­та. Крат­кий тол­ко­вый сло­варь. — М., 2003.
• Берлянт А. М. Картографический словарь. — М. : Научный мир, 2005. — 424 с. — ISBN 5-89176-309-5.

• 1980 — Премія імені Д. М. Анучина, за монографію «Картографічний метод дослідження»[1].
• 1990 — Золота медаль імені М. М. Пржевальського від Російського географічного товариства[1].
• 1999 — Ломоносовська премія, II премія за цикл робіт «Теорія і методи використання карт в науках про Землю»[1].
• 1999 — Звання «Почесний геодезист» від Федеральної служби геодезії і картографії Росії[1].
• Чотири рази (1997—2000) був удостоєний звання Соросівського професора[1].
• 2002 — Заслужений діяч науки Російської Федерації[1].
• 2004 — Заслужений професор Московського університету[1].

• Берлянт Алексей Михайлович // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2005. — Т. 3. «Банкетная кампания» 1904 — Большой Иргиз. — С. 387. — ISBN 5-85270-331-1. (рос.)
• (рос.) Краснопольский А. В. Отечественные географы. — М., 1993.
• (рос.) Профессора и доктора наук МГУ им. М. В. Ломоносова. — М., 1998.
• (рос.) Московский университет. Ежегодник. — М., 2004.

• Берлянт А. М. — сторінка професора на сайті Фонду знань «Ломоносов».