Дистанційне зондування Землі

Дистанці́йне зондува́ння Землі (ДЗЗ)́ — спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, спорядженими різноманітними видами знімальної апаратури.

На кінець 2012 року у світі нараховується понад два десятки космічних апаратів дистанційного зондування Землі, а в безпосередній реалізації програм супутникових спостережень беруть участь 25 країн. Космічні апарати дистанційного зондування можуть використовуватись для цивільних завдань і для здійснення розвідки.

Космічні технології знімання земної поверхні дозволяють суттєво підвищити ефективність досліджень у різних галузях геології: геологічній зйомці та пошук корисних копалин, неотектонічних дослідженнях, геоекології тощо. Сучасні матеріали космічних зйомок мають роздільну здатність на місцевості від десятків кілометрів до десятків сантиметрів. Отримувати такі дані зараз набагато простіше, ніж кілька років тому. Кількість спектральних діапазонів, в яких може здійснюватись зйомка з космічних апаратів, постійно зростає. Зараз існують знімальні системи, які здійснюють знімання у 7, 20, 220 діапазонах.

Стрімке зростання науково-технічного космічно-знімального арсеналу, впровадження технологій гіперспектральних зйомок з високим рівнем розрізнення вимагає адекватних технологій їхньої інтерпретації для потреб української геології.

Основою сучасних дистанційних досліджень є цифрова обробка, дешифрування та геологічна інтерпретація матеріалів космічних зйомок (МКЗ) залежно від особливостей знімальної апаратури, ландшафтних та геологічних умов територій, що вивчаються.

Завдання ДЗЗ

Загалом дані ДЗЗ при геологічних дослідженнях дозволяють вирішувати такі питання:

уточнення тектонічної будови території, зокрема виділення складчастих і кільцевих структур;
уточнення контурів (геологічних границь) геологічних тіл з урахуванням природної генералізації;
отримання додаткової інформації про закономірності розміщення корисних копалин;
геоморфологічний аналіз, що включає загально-геоморфологічне і структурно-геоморфологічне картографування, створення об'ємних моделей місцевості (технологія 3D);
оцінка неотектонічної активності території;
геоекологічні дослідження, що включають:
- оцінку ландшафтно-екологічних умов;
- виявлення геологічних процесів і явищ, потенційно небезпечних для життя і діяльності людини, і прогноз їхнього розвитку;
- виявлення техногенних комплексів і об'єктів, що впливають на геологічне середовище;
- моніторинг стану геосистем;
- впровадження ГІС-технологій у геолого-картографічний процес.

Однією з вимог до даних ДЗЗ є оперативність одержання актуальної просторової інформації про земну поверхню.

Дані ДЗЗ з успіхом використовуються для:

прогнозу погоди і моніторингу небезпечних природних явищ;
прогнозу і контролю розвитку повеней та паводків, оцінки завданого ними збитку;
оцінки збитків від лісових пожеж і їхніх наслідків;
контролю стану гідротехнічних споруд на каскадах водоймищ;
природоохоронного моніторингу;
спостереження за льодовою обстановкою в районах морських шляхів й в акваторіях видобутку нафти на шельфі;
моніторингу розливів нафти і руху нафтової плями;
реального місцезнаходження морських суден у тій чи іншій акваторії;
відстеження динаміки і стану вирубки лісу;
прогнозу врожайності сільськогосподарських культур;
відновлення топографічних карт, що відображають реальний стан територій;
дотримання ліцензійних угод при освоєнні родовищ корисних копалин;
контролю несанкціонованого будівництва;

Див. також

Література

Байрак Г. Р., Муха Б. П. Дистанційні дослідження Землі : навч. посіб. — Л. : Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. — 712 с. — ISBN 978-966-613-761-9.
Гнатишин А. М., Шпарик Ю. С. Місце і задачі дистанційного зондування землі (ДЗЗ) стосовно вимог Держгеолкарти —200.
Багатоспектральні методи дистанційного зондування Землі в задачах природокористування / За ред. В. І. Лялька, М. О. Попова. — К., 2006. — 357 с.
(рос.) Трифонова Т. А. Геоинформационные системы и дистанционное зондирование в экологических исследованиях / Т. А. Трифонова, Н. В. Мищенко, А. Н. Краснощеков. — М., 2005. — 352 с.

Посилання

Дистанційне зондування Землі // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Геоінформаційний аналіз даних дистанційного зондування Землі»
(англ.) NASA Goddard Institute for Space Studies — Інститут космічних досліджень НАСА імені Годдарда.
(англ.) NASA Earth Observatory — американські космічні дослідження географічної оболонки засобами дистанційного супутникового зондування.
(англ.) NASA Visible Earth — каталог зображень та анімації планети Земля від НАСА.
(англ.) (нім.) Views of the Earth — моделювання земної поверхні на основі геодезичних даних та дистанційного зондування.
(англ.) ESA Earthnet — європейські дослідження географічної оболонки засобами дистанційного зондування.
(рос.) Геопортал Роскосмосу — сервіс космічних знімків Землі.
(рос.) Некоммерческое партнерство «Прозрачный мир» — некомерційна організація, що реалізує проекти в галузі використання зображень Землі з космосу в наукових та прикладних дослідженнях, освіті, дизайні, туризмі та краєзнавстві.
(рос.) GIS-Lab — каталог авторських матеріалів загальноінформаційного та методичного спрямування від неформальної спільноти фахівців в галузі ГІС та ДЗЗ.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.