Бирзулове
Би́рзулове (колишня назва — Чумачки́) — село в Україні, у Новомиргородській міській громаді Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 83 особи (2015). Площа села — 84,09 га.[1] Орган місцевого самоврядування — Новомиргородська міська рада.
| село Бирзулове | |
|---|---|
 Бирзулівське родовище ільменіту | |
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район/міськрада | Новоукраїнський район |
| Громада | Новомиргородська міська громада |
| Рада | Новомиргородська міська рада |
| Код КАТОТТГ | UA35060130050061250 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Населення | 83 |
| Поштовий індекс | 26009 |
| Телефонний код | +380 5256 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′34″ пн. ш. 31°34′04″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
168 м |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 26000, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, м. Новомиргород, вул. Соборності, 227/7 |
| Сільський голова | Неміровський Яків Борисович |
| Карта | |
  Бирзулове | |
 Бирзулове | |
| Мапа | |
| |
Географія
Бирзулове розташоване на лівому березі річки Бирзолівки, лівої притоки Великої Висі.
Село дало назву Бирзулівському родовищу ільменіту, що розташоване поблизу Коробчиного Новомиргородського району. Родовище розробляє ТОВ ВКФ «Велта».
Історія
Поблизу Бирзулового археологами виявлено стоянки епохи пізнього палеоліту та могильник черняхівської культури.
Село виникло на землях Запорізької Січі у XVIII столітті як зимівник Чумачки. Після 1752 року українське населення було виселене з цієї території, переданої під Нову Сербію. Почалося заселення земель Бирзулового військовими поселенцями-сербами та іншими вихідцями з Балкан, зокрема молдованами.
Село отримало свою назву від прізвища керівника нових поселенців — молдованина Бирзула. Це типове молдовське прізвище слов'янського походження, від праслов'янського кореня bъrz- «швидкий, борзий» і східнороманського постпозитивного артикля -ul.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 156 осіб, з яких 62 чоловіки та 94 жінки.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 137 осіб.[3]
В 2011 році населення скоротилось до 90 мешканців.
Станом на 1 січня 2014 року у 37 дворах тут мешкало 78 осіб (35 чоловічої статі та 43 — жіночої), з яких 8 дітей. Рівно через рік населення збільшилось на 5 мешканців.
| 2001 | 2011 | 2014 | 2015 |
|---|---|---|---|
| 137 | 90 | 78 | 83 |
| ▼ | ▼ | ▲ |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 88,32 % |
| російська | 11,68 % |
Вулиці
У Бирзуловому налічується одна вулиця та один провулок — вул. Чкалова та пров. Чкалова.[5]
Примітки
- Рішення № 324 двадцять першої сесії Новомиргородської районної ради шостого скликання від 25.10.2013 року.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Вулиці Бирзулового на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 3 червня 2012.
Посилання
- Погода в селі Бирзулове
- Соціально-економічна характеристика сільського населеного пункту. Село Лікареве.