Битакове Озеро

Битакове О́зеро село Глобинської міської громади, у Кременчуцькому районі Полтавської області України. Населення становить 4 особи.

село Битакове Озеро
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Кременчуцький район
Громада Глобинська міська громада
Основні дані
Населення 22
Площа 1,041 км²
Густота населення 55,72 осіб/км²
Поштовий індекс 39044
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°23′48″ пн. ш. 33°07′16″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Водойми Сухий Кагамлик
Відстань до
обласного центру
137 км
Відстань до
районного центру
48 км
Місцева влада
Адреса ради 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Битакове Озеро
Битакове Озеро
Битакове Озеро
Мапа

Географія

Село Битакове Озеро знаходиться на березі річки Крива Руда, яка за 1,5 км впадає у річку Сухий Кагамлик, вище за течією за 2 км розташоване село Сидори. Річка у цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька ставків.

Історія

Київська Русь

У добу середньовіччя ця місцевість займала прикордонне положення між Руськими землями (Переяславське князівство) та Диким Полем, де кочували печеніги, хозари, татари. Про це свідчать гідроніми Кагамлик, Кагамличок (з тюркської «Каган-ерлик» — володіння Кагана) та топоніми села Битакове Озеро — Черкаси, Черкеси (з тюркської «Чири-Киси», «Чири-Киши»- люди воїни). Тому вважають, що село Битакове Озеро було заселене ще за часів набігів на руські землі кочових тюркомовних народів. А виник він як форпост у боротьбі Русі з кочовиками. Географічне положення кутка Черкеси таке, що саме тут була нейтральна земля між Кагамликом та Сулою. Далі за Сулою жили слов'яни, а за річками Кагамлик, Омельник, Псел — кочівники, бо названі гідроніми та майже всі на сході та півдні України — тюркського походження.[1]

Гетьманщина

Однак існує й інша версія заснування Битакового Озера та походження його назви. За переказами місцевих довгожителів, село було засноване за часів гетьмана Богдана Хмельницького (чи дещо пізніше) сім'ями двох козаків - Бугайця та Таранця, які осіли на вільних землях, що стали "нічийними" після того, як на цю територію перестала поширюватись влада Речі Посполитої. А назва села походить від імені воєначальника (чи командира загону) кримських татар Битака. Цей загін у ті часи допомагав війську Богдана Хмельницького у війні з Польщею, і декілька разів зупинявся табором у цій місцевості біля розливу річки. Місцевим жителям в ті часи знаходитися там було небезпечно, оскільки кримські татари брали ясир.

Радянська влада

По сільській раді, до якої входили село Битакове Озеро з хуторами Бугайцівкою, Відногами, Гнатенківкою, Пащенками, Рудівкою, Таранцівкою,Сокурами  — 533 двори, 2600 жителів.[1]

Голодомор

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 63 жителі села загинули від голоду.[2]

У 1939 році в Опришківській сільській раді налічувалось 1747 жителів — наслідок голодомору 1932—1933 років.[1]

Радянсько-німецька війна

Після визволення від німців на хуторі Битакове Озеро працював 5221-й інфекційний пересувний польовий шпиталь.[1]

На фронтах загинули з села Битакове Озеро — 40 чоловік.[1]

Населення

Населення станом на 1 січня 2021 року становить 4 особи.

Особистості

Див. також

Примітки

  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.