Бичок рудий

Бичок рудий[1] (Ponticola eurycephalus) риба із родини бичкових (Gobiidae). В літературі часто зустрічається під назвою Neogobius cephalarges, але під цією назвою в 1814 р. Петер-Симон Паллас описав одну з форм бичка-кругляка. Зустрічається в приловах до інших видів бичків, але промислового значення не має.

?
Бичок рудий

Бичок рудий з Сухого лиману, Чорне море, Україна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Бичкоподібні (Gobiiformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Рід: Понтикола (Ponticola)
Вид: Бичок рудий
Ponticola eurycephalus
(Kessler, 1874)
Синоніми
  • Gobius cephalarges non Pallas, 1814
  • Neogobius cephalarges (non Pallas, 1814)
  • Gobius eurycephalus Kessler, 1874
  • Neogobius eurycephalus (Kessler, 1874)
  • Neogobius eurycephalus odessicus Pinchuk, 1977
  • Neogobius platyrostris odessicus Pinchuk, 1977
Посилання
Вікісховище: Ponticola eurycephalus
Віківиди: Ponticola eurycephalus
EOL: 214606
ITIS: 637722
МСОП: 188113
NCBI: 637977

Характеристика

Потилиця повністю вкрита лускою; луска циклоїдна. Висота голови на рівні очей трохи менше або дорівнює ширині. Міжорбітальний простір становить 0,4-0,6 діаметра ока. Кут щелепи нижче передньої чверті ока. Рило становить 1,3-1,5 орбіти. Верхня губа помірно розширюється ззаду. Черевний присосок складає три чверті довжини черева, передня мембрана з великими, кутовими, бічними лопатями, до 0,4 ширина заднього краю. Висота хвостового стебла 0,8-0,9 його довжини. D1 VI (V-VII); D2 I + 17-19 (16-20); AI + 13-14 (12-15), Р 19-20 (18-21). Лусок у бічній лінії 63-71 (58-74). Хребців 34 (33-35). Колір темний, з блідим смужкою по краю другого спинного плавця. Сягає довжини до 20 см.

Ареал

Бичок рудий поширений в Чорному морі біля узбережжя Болгарії, Румунії, Кавказу, гирлі Дону. В Україні поширений у північно-західній частині Чорного моря, біля Одеси, в лиманах Березанському, Бузькому, в Керченській протоці, біля Кримського узбережжя[2].

Вид був виключений з Червоної книги України у 2009 році[3].

Примітки

  1. Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
  2. Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные // Фауна України. — Киев: Наукова думка, 1986. — 8, № 5. — 320 с. (рос.)
  3. Перелік видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17 червня 2009 р. № 313

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.