Благодатне (Токмацький район)

Село Благодатне розташоване на правому березі річки Молочної, вздовж шляху, що йде правим берегом річки з Молочанська в Терпіння. Вище за течією Молочної розташоване село Виноградне, нижче за течією — село Старобогданівка. На захід від Благодатного знаходиться Трудолюбимівка, що з'єднана з Благодатним ґрунтовою дорогою.

На протилежному березі річки знаходиться село Долина. З Благодатного туди ведуть ґрунтова дорога з пішохідним мостом.

Благодатне знаходиться в долині річки Молочної. Одразу за західною околицею села долина закінчується, і починається крутий пагорб[2] — Пришибські висоти.

Село засноване 1804 року німцями-лютеранами і спочатку носило назву Вейнау. Засновниками села були 37 сімей з пруської частини Польщі, що переселилися туди 1802 року з-під Штутгарта. 1810 року приїхали ще 12 сімей з Карлсруе, а 1815 року 15 сімей переселилися з Вейнау в колонію Вассерау (теперішнє Водне).

Станом на 1857 рік колонія мала 2160 десятин землі. 1910 року в Вейнау працювала фабрика сільськогосподарських машин Х. і Г. Ценерів, 2 вітряки, цегельний завод, столярна майстерня, школа.

За 500 метрів від теперішньої південної околиці Благодатного в другій половині XIX — першій половині XX століття знаходилось інше німецьке село — Дурлах. Пізніше воно було покинуте, і зараз майже ніяких рештків села не лишилось[3].

1926 року село було центром сільради[4].

Восени 1943 року через село проходила німецька оборонна лінія Вотан. Штурмуючи її, радянські війська понесли тяжкі втрати.

1945 року село перейменовано на Чапаєвку[1].

Село входило до складу Долинської сільської ради[5]. 1993 року було утворено Виноградненську сільську раду[6], і Благодатне увійшло в її склад.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[7].

Чисельність населення Чапаєвки в різні роки складала:[1][4]

1926 року серед 469 мешканців села 457 були німцями[4].

У Благодатному в 2005 році побудовано Військово-братський меморіал, присвячений загиблим під час прориву оборонної лінії Вотан восени 1943 року. Тут перепоховані останки воїнів, які загинули на Пришибських висотах під час радянсько-німецької війни. Завдяки праці пошуковців з Токмацького військово-історичного пошукового товариства «Вотан», Бердянського військового загону «Полігон» та Мелітопольського військово-пошукового загону «Відродження» знайдено останки солдатів, а також військове спорядження, з якого було зроблено частину пам'ятників меморіалу[8].

На сьогоднішній день меморіал являє собою великий комплекс всіляких будівель, пам'ятників, ділянок зелених насаджень, різних комунікацій і складної системи алейок, доріжок, ступенів, 50 гранітних католицьких хрестів і різних стел з іменами загиблих розташувалися на південному схилі так званих Пришибських висот. Центральна експозиція — радянський солдат з похиленою головою, а на бетоні прості слова: «Ми пам'ятаємо про вас»[9].

Пам'ятник у формі зламаного посередині рожевого бутона присвячений 32 дівчатам віком од 17 до 20 років, чиї рештки тут також перезаховані. Дослідники припускають, що дівчата належали до радянського штрафбату, розстріляного тут фашистами в вересні 1943 року[10].

Всього на меморіалі в Благодатному перезаховано близько 500 вояків[11]

• Дизендорф В. Ф. Вейнау // Немцы России: населённые пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — Москва : ЭРН, 2006. — С. 472.(рос.)
• Благодатне на мапах: бл. 1860, 1875, 1919, 1942, 1991