Токмацький район
Токма́цький райо́н —колишній район України у центрі Запорізької області. Районний центр Токмак. Населення району становило 22 тис. осіб (2017 р.). Площа району — 1442 км². Утворено 7 березня 1923 року. На території Токмацького району протікає річка Молочна з притоками Юшанли та Чингул, а також річки Токмак, Курошани і Куркулак.
| Токмацький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті регіону | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Запорізька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2325200000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
| Населення: | ▼ 20 988 (01.11.2020) | ||||
| Площа: | 1442 км² | ||||
| Густота: | 14.55 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6178 | ||||
| Поштові індекси: | 71716—71775 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Токмак | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 12 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Села: | 55 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Мафтуляк Василь Петрович | ||||
| Голова РДА: | Шевченко Олена Вікторівна[1] | ||||
| Вебсторінка: | Токмацька РДА Токмацька райрада | ||||
| Адреса: | 71700, Запорізька обл., Токмацький р-н, м. Токмак, вул. Центральна, 45 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи
Географія
Розташування
Район розташовувався у центральній частині Запорізької області, загальна площа — 1442,47 км². Межі району: на півдні Мелітопольський та Приазовський райони, на заході — Михайлівський, на півночі — Оріхівський та Василівський, на сході Пологівський та Чернігівський райони.
На території району розташовувалися 56 населених пунктів, що підпорядковувалися Молочанській міській та 12 сільським радам.
Площа району становила 144 тис. 247 га, сільгоспугідь — 134 тис. га, із них ріллі — 108,1 га. Площа зрошувальних земель становить 7 тис. 02 га. З них у 2003 році зрошувалося 706 га.
Водні ресурси
Джерелами централізованого водопостачання є артезіанські свердловини. На території Молочанської міської ради здійснюється видобуток столової мінеральної води для промислового розливу.
На території Токмацького району протікають степові річки:
- Карачокрак - ліва притока Дніпра.
- Молочна (колишня Сютень) з притоками Токмак, Каїнкулак, Чингул, Куркулак, Крушанли, Бегім-Чокрак, Юшанли.
Уся гідронімія, окрім сучасної назви р. Молочної, має тюркське походження.
Ставки розташовані в селах Новогорівка, Скелювате, Очеретувате, Ударнік.
Корисні копалини
Родовища корисних копалин місцевого значення, а саме, будівельного піску, розташовані на території Жовтневої сільської ради, граніту — на території Остриківської сільської ради.
Історія
Найдавніші поселення та поховання, відкриті на території району, відносяться до неоліту. У добу бронзи землі заселені племенами ямної, катакомбної, зрубної культур. Сліди перебування скіфів майже відсутні. Пізніших сарматських пам'яток (І ст. до н. е. — III ст. н. е.), навпаки, знайдено досить багато. В середньовіччя був периферією Хазарського каганату, заселеною болгарськими і аланськими племенами, печенігами і торками. З сер. XI ст. заселяється половцями, які прийшли зі сходу. У 1103 році відбулася битва між військами Київської Русі з половецьким військом (можливо що десь на теперішній території Жовтневої сільської ради). Перемога здобута влітку того року зміцнила могутність Київської Русі.
Після монгольського завоювання увійшов до складу золотоординського улусу Джучі. 1395 р. Золота Орда зазнала тотального руйнування під час карального походу середньоазійського еміра Тимура. Його війська, рухаючись на Крим Муравським шляхом, ймовірно пройшли через землі майбутнього Токмака.
У XV-XVIII ст. степи Надчорномор'я та Приазов'я були місцем кочування ногайських орд.
У сер. XVIII ст. в урочищах р. Токмак відомі сезонні поселення козаків, які займалися заготівлею риби та мисливством, овчарні стани кримських татар і вірмен.
Стихійно і в незначній мірі заселятися таврійські землі почали після Російсько-Турецької війни 1768–1774 рр. та ліквідації 1775 р. Запорізької Січі.
Мелітопольський повіт(1784–1842)
1784 р. Токмаччина увійшла до створеного Мелітопольського повіту Таврійської області. Першими поселенцями на території сучасного м. Токмак були державні селяни з Полтавщини та Чернігівщини, переселені 1791–1792 рр.
1796 р. землі Токмаччини увійшли до новоствореного Маріупольського повіту, в с. Большой Токмак розміщені адміністративні установи.
1801 р. повітовим містом став Оріхів.
1842 після сильної пожежі у м. Оріхові адміністративні установи знову переведені в Б.Токмак.
Починаючи з 1803 р. на Токмаччині засновуються німецькі поселення менонітів та лютеран Гальбштадт (Молочанськ), Мунтау, Шинау, Фішау та багато інших.
Бердянський повіт (1842–1923)
Того ж 1842 р. створено новий повіт з центром у м. Бердянську. Під час Кримської війни адміністративні установи 1854–1855 рр. знаходились у Б.Токмаку.
Починає розвиватись промисловість. У 1882 році у м. Б.Токмак починає працювати завод по виробництву сільгосп-інвентарю.
Після Першої світової, Громадянської воїн відбуваються нові соціально-економічні перетворення, викликані зміною державної влади та політичного режиму.
Токмаччина входила до складу Бердянського повіту до адміністративної реформи 1923 р.
Велико-Токмацький район (1923—1962)
- Створений 7 березня 1923 року згідно з постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету. Входив до Мелітопольської округи Катеринославської губернії. Адміністративним центром району став Великий Токмак. На 1 січня 1930 р. складався з 11 сільських рад: Ленінської, Шевченківської, Нижнє-Куркулацької, Солодко-Балківської, Роботинської, Ново-Прокопівської, Очеретоватівської, Скелюватської, Остряківської, Ново-Михайлівської, Новоказанкуватської.
- 2 вересня 1930 року, коли адміністративний розподіл на округи був ліквідований, район увійшов до складу Дніпропетровської області.
- 10 січня 1939 року район переданий до складу Запорізької області.
- Під час німецької окупації (1941–1943 рр.) Великотокмацький район входив до Гальбштадтської округи Дніпропетровського генерального округу.
У роки Другої світової війни на території району точились кровопролитні бої, особливо на Пришибських висотах.
Токмацький район
1962 року район перейменовано на Токмацький.
Промисловість
З промисловості на території району працюють підприємства переробної та добувної галузі. На території Токмацького району функціонують 155 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання та власності, в тому числі 121 фермерських господарств.
В районі працюють:
- ВАТ «Молочанський Молочноконсервний Комбінат» не працює
- ТОВ «Нафтохімпродукт»
- ВАТ «Молочанський Плодорозсадник»
- ТОВ НВФ «Енергомаш» не працює
- ВАТ «Запорізький Племптахорадгосп-Репродуктор»
- ТОВ «Агроколос»
- ТОВ «Токмак-Енергодизель»не працює
- ТОВ «Токмацький Гранітний Кар'єр»
- Українсько-Американське ТОВ «Олічік»не працює
- Державне Сільськогосподарське Підприємство «Запоріжшовк» не працює
Транспорт
Мережа доріг району становить 373,5 км, які знаходяться на балансі держави та передані в експлуатаційне утримання філії «Токмацький райавтодор», в тому числі:
- державні (регіональні) — 37,7 км;
- місцеві — 335,8 км.
На даний час в районі нараховується доріг комунальної власності 142,073 км, в тому числі з твердим покриттям — 120,188 км.
Соціальна сфера
Мережу закладів галузі «Культура» у Токмацькому районі на 01.01.2012 року складає : 30 клубних закладів, 22 сільські бібліотеки-філії, 2 Молочанські міські бібліотеки-філії, центральна районна бібліотека, районний організаційно-методичний центр, Молочанська дитяча школа мистецтв та її класи у селах Запоріжжя, Кірове, Кохане, чотири музеї на громадських засадах: музей історії дослідницького господарства «Токмацьке», музей ТОВ Агрофірми «Єдність», музей с. Новопрокопівка, музей КСП «Родина», на обліку знаходиться 59 пам'ятки історії, 139 археології та близько 10 пам'яток архітектури.
Лікувальна мережа Токмацького району налічує 36 лікувально-профілактичних заклади: Молочанська районна лікарня, 5 — амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 12 ФАПів, 18 ФП.
Туристичний потенціал
Території та об'єкти природно-заповідного фонду
- Ентомологічний заказник «Цілинна ділянка вздовж балки»
- Ландшафтний заказник «Захисне лісове насадження на хвилястій місцевості»
- Ландшафтний заказник «Ґрунтозахисне лісонасадження»
- Ландшафтний заказник «Балка Найвер»
- Ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Успенівська»[2]
- Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
- Ботанічний заказник «Цілинна балка»
- Ботанічний заказник «Лісосмуга з підліском глоду»
- Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
- Ентомологічний заказник «Узлісся на острогах балки»
- Ботанічний заказник «Балка Чистопільска»
- Ентомологічний заказник «Балка Відлога»
- Ентомологічний заказник «Заліснена балка»
- Ентомологічний заказник «Заплава р. Чунгул»
- Ботанічний заказник «Балка Мирнівська»
- Ботанічний заказник «Балка Рівна»
- Ботанічний заказник «Цілинна балка з ділянкою лісу»
- Луговський піщаний кар'єр
- Південний схил пойми р. Молочна
- Віковий дуб черешчатий
- Дуб 150-річний
- Група вікових дубів
- Заплава річки Чунгул
Історико-культурні та археологічні пам'ятки
- Пам'ятний знак на умовному місці битви князя В. Мономаха, с. Жовтневе
- Військовий меморіальний комплекс, с. Чапаєвка
- Курганний могильник, с. Чапаєвка
- Курганний могильник, с. Новогорівка
- Курган, с. Червоногірка
- Курган «Макартет», с. Жовтневе
Історико-архітектурні споруди
- Вітряний млин, 1888 р.
- Млин Вільямса, кін. XIX — поч. XX ст.
- Будинок поч. XX ст., де розміщувався ревком 1917–1918 р.
- Будівля чавуноливарного цеху заводу Франца і Шредера, поч. XX ст.
Традиційні свята та фестивалі
- Фестиваль «Срібна купальська роса» (Липень)
- Театралізоване свято «Легенда сивого степу» (Червень)
- День села (Жовтень)
- Фестиваль народних звичаїв та обрядів «Збережемо самобутність» (Жовтень)
Визначні особи
- Безручко Марко — військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, народився в м. Б.Токмак.
- Даниленко Валентин Миколайович (1913–1982) — український археолог, народився в селі Новомихайлівка Бердянського уїзду (потім село входило до Велико-Токмацького району).
- Денисенко Василь Семенович — історик та етнограф, належав до наукової школи М. С. Грушевського, народився в м. Б.Токмак.
- Єфименко Петро Савич (1835–1907) — історик, етнограф, народився на хуторі під Б.Токмаком (можливо, в с. Нижній Куркулак — сучасне с. Жовтневе).
- Івченко Олександр Георгійович — радянський авіаконструктор, керівник розробки поршневих, пізніше турбореактивних двигунів для багатьох типів літаків, народився в м. Б.Токмак.
- Киценко Микола Петрович (1921-1982), народився в с. Нижній Куркулак (Жовтневе) — журналіст, краєзнавець, партійний і радянський працівник, один із організаторів Державного історико-культурного заповідника на острові Хортиці та Музею історії запорозького козацтва.
- Чечет Григорій Герасимович (1870–1922) — конструктор літаючих пристроїв, народився в с. Каї-Кулак (сучасне с. Остриківка).
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Токмацького району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,11% (проголосували 9 340 із 18 638 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 32,18% (3 006 виборців); Юлія Тимошенко — 13,39% (1 251 виборців), Сергій Тігіпко — 12,40% (1 158 виборців), Михайло Добкін — 8,78% (820 виборців), Вадим Рабінович — 6,71% (627 виборців), Олег Ляшко — 6,50% (607 виборців), Анатолій Гриценко — 6,05% (565 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,55%.[3]
Примітки
- Розпорядження Президента України від 21 квітня 2020 року № 294/2020-рп «Про призначення О.Шевченко головою Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області»
- Створений рішенням Запорізької обласної ради № 30 від 28 березня 2013 року «Про оголошення території природно-заповідного фонду місцевого значення Токмацького району Запорізької області»
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 8 квітня 2016.
Посилання
- Токмак — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Агентство стратегічних досліджень
| Василівський район | Оріхівський район | Пологівський район |
| Михайлівський район | Чернігівський район | |
| Мелітопольський район | Приазовський район |
