Блакитний вогник

«Блакитний вогник» (рос. Голубой огонёк) — телевізійна музично-розважальна програма, що виходила в ефір на Першій програмі Центрального телебачення Держтелерадіо СРСР від 6 квітня 1962 до 1985 року, від 1997 дотепер — на телеканалі «Росія-1».

Блакитний вогник
рос. Голубой огонёк
Загальні дані
Жанр Музично-розважальна програма
Країна  СРСР
 Росія
Мова Російська
Ориг. мережа Перша програма ЦТ
Росія-1
Ориг. трансляція 6 квітня 1962
Творча команда
Ведучі/Актори Ігор Кирилов
Валентина Леонтьєва
Тетяна Судєц
Технічні дані
Українськомовна локалізація

Від 1964 року новорічний «Блакитний вогник» став традиційною щорічною новорічною телепередачею спочатку на радянському телебаченні, а потім і на російському. Виходить щорічно в ніч із 31 грудня на 1 січня. Повторюється на Старий Новий рік або раніше.

Історія

Перший випуск телепрограми «Блакитний вогник» вийшов у ефір 6 квітня 1962 року. Спочатку програма мала назву «Телевізійне кафе», а потім її перейменовували послідовно в «На вогник», «На блакитний вогник» (світло від найпоширеніших тоді чорно-білих телевізорів мало блакитний колір) і, нарешті, в «Блакитний вогник». Олексій Полєвой був одним із авторів і найперших ведучих[1].

Спочатку «Блакитні вогники» виходили щотижня, а потім лише по святах: 8 березня, 1 травня, на Новий рік. 15 лютого 1966 року вийшов ювілейний 100-й випуск[2]. У 1960-ті роки зйомки проводилися в «Телевізійному театрі» (нині «Палац на Яузі»), а потім в Останкіно. «Вогник» до Нового 1964 року був відзнятий наприкінці 1963 року у двох частинах, двома різними групами: перша, передноворічна (режисер Едуард Абаля) являє собою постановочний фільм-концерт з великою кількістю комбінованих зйомок; другу частину зробив режисер Е. Ситников у більш неформальній, природній атмосфері, немов би «в прямому ефірі».

У випусках «Огонька» брали участь відомі радянські виконавці опери, балету, оперети, цирку, народної та естрадної музики, а також почесні гості космонавти, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, видатні військові діячі, передовики виробництва та багато інших представників науки і мистецтва.

Від 1986 року, за часів перебудови, новорічні телеконцерти перестали називатися «Блакитними вогниками». У 1987 році в ефір вийшов незвичайний «Блакитний вогник». Зйомки проходили в різних кінцях Москви: в ресторані «Арбат», у музеї-заповіднику «Коломенське», в концертній студії «Останкіно» і в телецентрі «Останкіно». Серед учасників Марина Капуро з переспівом відомого хіта шведської групи АББА «З новим Роком», а також Алла Пугачова і Валерій Леонтьєв, які перебували в Делі з концертами в рамках Фестивалю радянсько-індійської дружби. У фіналі багато відомих солістів спільно виконали пісню «Замыкая круг». Наприкінці 1990-х років телеканал «Росія-1» відродив традицію випуску «Блакитних вогників»: перший випуск відтвореної передачі 1997 року був присвячений 35-річчю першого "Блакитного вогника "(підготовлений спільно з телекомпанією ВИD).

Скандал з телеканалом Інтер

Показ Блакитного вогника в ефірі українського телеканалу Інтер в новорічну ніч 2015 призвів до скандалу, оскільки в ньому брали участь російські діячі культури, що підтримали анексію Криму та агресивну політику Росії щодо України, такі як Йосип Кобзон, Валерія, Олег Газманов і які перед цим потрапили до Чорного списку Міністерства культури України. В одному з епізодів вищеназвані співаки виконали іронічну пісню про санкції проти себе та окупацію України. Серед гостей у студії, які аплодували цій пісні, була українська співачка Ані Лорак. 1 січня секретар РНБО Олександр Турчинов, міністр інформаційної політики Юрій Стець, а також члени експертної при Держкіно висловилися за те, щоб позбавити Інтер ліцензії Національно ради[3][4][5]. За результатами перевірки 15 січня і 18 лютого телеканал Інтер отримав два попередження від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, але 11 червня нацрада продовжила строк дії ліцензії телеканалу ще на сім років[6].

Автори

Ведучі

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.