Блок (морська справа)

Блок — найпростіша машина для підйому важких предметів на суднах (вітрил, рей, гафелів, шлюпок, вантажів тощо). Блоки з'єднуються між собою тросом-лопарем, утворюючи талі. Для з'єднання корпус блока охоплює петля-строп чи металева оковка. На суднах блоки вживаються трьох видів: металеві, дерев'яні з оковкою (внутрішньою або зовнішньою) і дерев'яні без оковки. Блоки виготовляли майстри-блокарі в спеціалізованих майстернях (блокарнях)[1][2]. На одному великому вітрильнику середини XIX століття могло бути до 1 400 штук блоків різних типів[3].

Одношківний блок зі свитнем і юферси.

Будова
Будова блока: щока (shell), строп (strop), шків (sheave), кіп (score), нагель (pin).

Блок складається з дерев'яних або металевих щік, що утворюють його корпус; між щоками знаходиться один або кілька шківів (дисків), причому для дерев'яних блоків шківи виробляють з бакаутового дерева або міді, для металевих — з міді або чавуну. Шківи обертаються на залізній точеній осі — нагелі. Бакаутові шківи для запобігання їх розмелюванню мають врізану в середину планку — втулку. На щоках дерев'яних блоків вибирають один або два жолобки для стропів — кіпи. Жолобок по колу шківа також називається кіпом. Порожнину блока, де поміщається шків, колись називали шкіф-ат. Шків може встановлюватися не тільки в блоку, але й окремо в шків-гаті — спеціальному вирізі в борті чи рангоутному дереві, клотику (зокрема, шків-гат зі шківом розміщений у шпорі стеньги і призначений для проведення стень-винтрепа).

Види
Двошківний блок з одним кіпом, закріплений на простому стропі з одним вічком і коушем.
Тришківний такель-блок з одним кіпом, закріплений на подвійному стропі з одним вічком.
Остроплений двошківний блок

Дерев'яні блоки розділяють на звичайно зроблені, товстохідні і тонкохідні. Крім того, бувають блоки особливо зроблені, які носять свої спеціальні назви.

За кількістю шківів і кіпів

За кількістю шківів блоки розділяються на одношківні, двошківні, тришківні і чотиришківні. Шківи можуть бути співвісними і розташованими на різних осях (комель-блоки, такель-блоки, лонг-такель-блоки).

Залежно від кількості кіпів розрізняють однокіпові і двокіпові блоки.

За типом кріплення

Для з'єднання блоків між собою чи кріплення до корпусу або деталей судна застосовується або петля-строп з клетневаного троса (такий трос називають «остропленим»), або металева оковка. Строп може бути простим (з одним і двома вічками), подвійним, споряджатися огоном (у тому числі з коушем), свитнем, клевантом. Блоки як зі стропами, так і з оковками споряджаються вертлюгами чи гаками (гакблоки).

За рухомістю корпусу

Залежно від рухомості корпусу блоки поділяють на нерухомі (зі закріпленим нерухомо корпусом) і рухомі (корпус переміщається при роботі). Перші використовуються тоді, коли треба змінити напрямок тяги троса і призначені тільки для зменшення тертя (за рахунок рухомого шківа), другі — для виграшу в силі.

Спеціальні блоки
  • Анапуть-блок — одношківний блок для натягання тенту, один з кінців якого має вигляд видовженого конуса з кількома отворами. У ці отвори просилюються шпрюйти від середнього ліктроса тенту.
  • Башмак-блок (англ. shoe-block, нім. Schuhblock) — блок з двома шківами, встановленими на взаємноперпендикулярних осях (виглядає як скручений на 90° такель-блок).
  • Гангерс-блок (гандерс-блок, гардель-блок) — блок на топі щогли під огонами вант, призначений для проведення гарделів нижніх рей[4].
  • Гітов-блок — блок зі шківом, повністю схованим усередину корпусу, трос пропускається в нього через отвори. Використовується для натягання гітових, при цьому закритий корпус перешкоджає потраплянню парусини між шківом і тросом під час прибирання вітрила.
  • Каніфас-блок — блок з прорізаною чи відкидною щокою, що уможливлює заводити його в трос вже поставленої снасті. Служить для відведення снастей при їхньому проведенні на лебідку чи брашпиль[5].
  • Комель-блок — круглий точений блок з товстими щоками, з двома шківами, розташованими в одній площині, один над одним. Служить для проведення марса-топенантів на вітрильних суднах та інших снастей під салінгом.[6]
  • Лонг-такель-блок (англ. longtackle block) — блок з двома шківами на різних нагелях (два блоки, з'єднаних в одному корпусі), подібно комель-блоку. Шківи мають різні розміри, отже, сам блок грушоподібної форми. Вживається для руль-талів, анкершток-талів, риф-талів косого грота, бик-горденів нижніх вітрил та ін.[7].
  • Плат-блок — блок з відкритим з одного боку шківом для закладання снастей[8].
  • Собака-блок — блок, що заводився на брам-езельгофті і призначався для проведення брам-горденя. Назву отримав за небезпеку роботи з ним: матрос, що брався рукою за гордень біля блока, ризикував втратити пальці, затягнуті в шків-гат[9].
  • Стень-винтреп-блок — закладений на обусі езельгофта блок з гаком, призначений для проведення стень-винтрепа. Відрізняється розташуванням гака, зміщеним у бік щоки, прилеглої до езельгофта[10].
  • Такель-блок (tackle block) — блок з двома шківами на різних осях[11].
  • Одношківний блок з металевою оковкою і гаком
  • Одношківний остроплений блок з коушем
  • Блоки з двома, трьома і чотирма шківами
  • Блок з плечем (для марса-шкотів)
  • Каніфас-блок
  • Каніфас-блок
  • Двошківний блок з плечем
  • Лонг-такель-блок
  • Блоки з караки «Мері Роуз»: такель-блок, одношківний і двошківний блоки, дерев'яний коуш, шків
  • Старовинні блоки. Зліва направо: двошківний блок з гаком, одношківний остроплений блок з двома вічками і коушами, двошківний остроплений блок з одним вічком, лонг-такель-блок, каніфас-блок

Безшківні блоки
Юферс фордуна.
  • Юферс — блок з трьома отворами для натягання вант і фордунів.
  • Штаг-юферс чи штаг-блок — блок для натягання штагів з кіпом по колу, одним великим отвором з трьома кіпами в нижній частині.
  • Вант-клотень — блок з 1-3 отворами і кіпом по колу, що кріпиться (прив'язується шлагами) до нижніх вант і служить для проведення снастей рухомого такелажу.

Примітки
  1. Самойлов К. И. Блокарь // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  2. Самойлов К. И. Блокарня // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  3. The Cyclopaedia of Useful Knowledge, Vol III, (1847) London, Charles Knight, p. 436. (англ.)
  4. Самойлов К. И. Гангерс-блоки, гандерс-блоки, гардель-блоки // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  5. Самойлов К. И. Каніфас-блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  6. Самойлов К. И. Комель-блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  7. Самойлов К. И. Лонг-такель-блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  8. Самойлов К. И. Плат-блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  9. Самойлов К. И. Собака-блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  10. Самойлов К. И. Стень-вынтреп-блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  11. Самойлов К. И. Такель-блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Джерела
  • Самойлов К. И. Блок // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  • Целовальников А. С. Часть III. Модели парусных кораблей // Справочник судомоделиста. — М. : Издательство ДОСААФ СССР, 1983. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.