Mary Rose (1510)
«Мері Роуз» (англ. Mary Rose, буквально — «Марія Троянда») — флагманська карака військового флоту Генріха VIII, спущена на воду в 1511 році. Названа на честь сестри короля Марії, а троянда (англ. rose) була символом династії Тюдорів. Була другим за розміром кораблем англійського флоту після спущеної на воду у 1514 році караки «Генрі Грейс а’Дью».
| «Мері Роуз» | ||
|---|---|---|
| «Mary Rose» | ||
 | ||
| Загибель "Mary Rose". 1545 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | карака | |
| Держава прапора |  Англія | |
| Належність | Англійський королівський військово-морський флот | |
| Закладено | 1510 | |
| Спущено на воду | липень 1511 | |
| Введено в експлуатацію | 1512 | |
| Виведений зі складу флоту | затонув 19 липня 1545 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 500 (700-800 після 1536) тонн | |
| Довжина | 45 м | |
| Ширина | 11,66 м | |
| Осадка | макс. 4,6 м | |
| Технічні дані | ||
| Екіпаж | 200 моряків, 185 солдат, 30 канонірів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 78-91 гармати | |
Історія
«Мері Роуз» була першим виключно військовим кораблем Королівського флоту Англії (англ. Navy Royal), що не використовувався для перевезення товарів. Була збудована впродовж 1510—1511 років на корабельні Портсмута з більш ніж 600 великих дубів. У Лондоні встановили палуби, такелаж, щогли, гармати.
У битві при Санкт-Матьє з французьким флотом 10 серпня 1512 «Mary Rose» вступила у двобій з флагманом адмірала Рене де Клермонта «Marie la Cordelière». Пошкоджена «Mary Rose» сіла на мілину, а атакована іншими кораблями «Marie la Cordelière» згоріла.
В 1511 році на воду в Шотландії спускають караку «Michael» (також відому як «Великий Мішель»), довжиною 73,2 метра і водотоннажністю 1.000 тон, яка стала найбільшим кораблем свого часу. Цю обставину англійська корона вважала неприпустимим викликом і у відповідь спускає на воду в 1514 році караку «Генрі Грейс а’Дью» (Henry Grace à Dieu) довжиною 50 м і водотонажністю 1.500 тон. Після цього «Mary Rose» стала другим кораблем Англії за розміром і озброєнням і передала флагманську роль «Генрі Грейс а’Дью».
При перебудові 1528, 1536 років карака отримала чотири щогли, 91 гармату і тоннаж у 700 т. Завдяки цьому «Mary Rose» вважали непереможною. Король Франциск І зібрав 200 кораблів з 30 тисячами десанту і вирушив на Англію, висадившись на острові Вайт. Їм протистояло 80 кораблів і 12 000 війська. У протоці Солент дві ескадри зійшлись 19 липня 1545 у битві. У час різкого розвороту і сильного бічного вітру «Mary Rose» зачерпнула воду через відкриті артилерійські порти, перевернулась на правий борт і швидко затонула з адміралом Джорджем Кер'ю та екіпажем (з 400 моряків врятувалось 35), але флагман англійського флоту «Генрі Грейс а’Дью» залишився на плаву і битва завершилась без переможця. 20 липня король наказав повісити корабелів як винуватців катастрофи.
«Mary Rose» лягла на дно під кутом 60° на невеликій глибині і проглядалась з поверхні води під час відпливу, допоки її не занесло намулом. Караку безуспішно пробували підняти до 1570-х років. При цьому загинуло до 180 осіб. Вдалось добути частину гармат. Через зміну течії на початок ХІХ ст. відкрився корпус корабля, і 1836 року його впізнали як «Mary Rose». Винахідники водолазного костюма Чарльз і Джон Діни підняли до 1848 з корабля частину спорядження, рештки моряків, пошкодивши вибухами відкриту частину корпусу. Про караку згадали у 1960-х. До 1982 підняли більшу частину корабля, виставлену у музеї «Mary Rose».
Джерела
- Alexander McKee: Die Mary Rose, Das größte Abenteuer der Meeres-Archäologie. Wien/Hamburg 1983. ISBN 3-552-03509-5
- Marsden, Peter, Sealed by Time: The Loss and Recovery of the Mary Rose. The Archaeology of the Mary Rose, Volume 1. The Mary Rose Trust, Portsmouth. 2003. ISBN 0-9544029-0-1
- Gardiner, Julie und Michael J. Allen (Hrsg.): Before the mast: life and death aboard the Mary Rose. Portsmouth: Mary Rose Trust, 2005, The archaeology of the Mary Rose 4, 2005.
- Stirland, Ann Jane: The men of the Mary Rose: raising the dead. Stroud: Sutton, 2005. ISBN 0-7509-3915-X
