Блохін Василь Михайлович
Васи́ль Миха́йлович Блохі́н (рос. Василий Михайлович Блохин, 7 січня 1895, Російська імперія — 3 лютого 1955, РРФСР-СРСР) — працівник каральних та репресивних органів НКВС-МДБ СРСР. Професійний кат НКВС СРСР, «рекордсмен» з убивства людей. Персонально стратив до 50000 осіб, у тому числі за позасудовими вироками, найбільше у період з 1937 р. до 1945 р..
| Василь Михайлович Блохін | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Василий Михайлович Блохин | |||||||||||
| Народження |
7 січня 1895[1] Владимирська губернія, Російська імперія | ||||||||||
| Смерть |
3 лютого 1955[1] (60 років) Москва, СРСР | ||||||||||
| Поховання | Новий донський цвинтар | ||||||||||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | ||||||||||
| Рід військ | НКВС | ||||||||||
| Освіта | Московський архітектурний інститут | ||||||||||
| Роки служби | 1914—1954 | ||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||
| Звання |
генерал-майор позбавленний | ||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна; брав участь у масових стратах під час сталінських репресій | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
 Блохін Василь Михайлович у Вікісховищі | |||||||||||
За всі роки служби особисто розстрілював 200 осіб щодня. Особисто стратив двох представників сталінського режиму, які, за збігом обставин, були серед головних організаторів Голодомору 1932—1933 років — (Чубаря й Косіора Станіслава). Активний учасник масових убивств полонених польських офіцерів у 1940 році під час Катинського розстрілу.
Мав звання генерал-майора, нагороджений кількома найвищими орденами та медалями СРСР. За наполяганням Лаврентія Берії 1953 року був звільнений у запас, згодом — позбавлений персональної пенсії МДБ СРСР та військового звання. Згідно із зізнаннями колеги генерала Блохіна Дмитра Токарєва, вчинив самогубство, офіційно — помер від інфаркту.
Почав свою діяльність, працюючи пастухом у селі Турово Ярославської губернії (1905—1910), муляром у підрядників у м. Москві (1910—1915).
Похований на Донському цвинтарі в Москві, де нещодавно, за сприяння російських шанувальників генерала Блохіна, йому встановлено ошатний надгробок.
Освіта
- У 1933 р. закінчив Московський архітектурно-будівельний інститут,
- в 1937 р. — Московський інститут підвищення кваліфікації господарників.
Особисті уподобання
- Волів розстрілювати людей з німецького пістолета Walther PP[2];
- любив одягати для акту вбивства шкіряні рукавички, шкіряний фартух і шкіряний головний убір[3];
- протягом 1924 р. — 2 березня 1953 р. під документальними актами про проведені розстріли ставив свій особистий підпис[4].
Звання й кар'єра
- 1915 р. — рядовий Російської імператорської армії, унтер-офіцер, взводний унтер-офіцер 3 роти 82 піхотного запасного полку;
- 1917 р. — взводний старший унтер-офіцер, виконувач обов'язків голови ротного комітету 218 піхотного полку;
- 1918 р. — член ВКП (б), працював помічником начальника військкомату Червоної Армії, командир взводу;
- 1921 р. — командир взводу 62 батальйону військ ВНК;
- 1926 р. — комендант ОДПУ СРСР.
- 1934 р. — комендант адміністративно-господарського управління (АГУ) НКВС СРСР;
- 9 грудня 1935 — капітан державної безпеки СРСР;
- 14 березня 1940 р. — майор державної безпеки СРСР;
- 14 лютого 1943 р. — полковник державної безпеки СРСР;
- 14 жовтня 1944 р. — комісар державної безпеки СРСР;
- 9 липня 1945 р. — генерал-майор СРСР;
- 1946 р. — начальник комендантського відділення управління справами МДБ СРСР;
- 1952 р. — заступник начальника АГУ НКВС СРСР — комендант МДБ СРСР.
Див. також
Примітки
- Find a Grave — 1995.
- Петров Никита, (02.08.2010). «Человек в кожаном фартуке». Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа». № 10 (31). Архів оригіналу за 27.06.2016. Процитовано 27.06.2016. (рос.)
- Герей Василь (Петров Микита),. «Василь Блохін: кат у шкіряному фартусі». Архів оригіналу за 27-06-2016. Процитовано 27-06-2016.
- |Альбац Евгения: Палачи и жертвы Репортаж с Донского кладбища Москвы, где лежат те, кто расстреливал, и те, кого расстреливали. (рос.)
Джерела
- Блохин В. М. // Петров Н. В., Скоркин К. В. «Кто руководил НКВД, 1934—1941» : справочник / под ред. Н. Г. Охотина и А. Б. Рогинского. — М. : "Звенья", 1999. — 502 с. — 3000 прим. — ISBN 5-7870-0032-3. (рос.)
- Рейфилд Дональд,. «Сталин и его подручные» = англ. Stalin and his hangmen. — М. : "Новое литературное обозрение", 2008. — 500 с. — 1,5 тыс. прим. — ISBN 978-5-86793-651-8. (рос.)
Посилання
- Сталинские палачи НКВД: когда реальность страшнее фильмов ужасов // Национальный Банк Новостей.
- Петров Никита, (02.08.2010). «Человек в кожаном фартуке». Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа». № 10 (31). Архів оригіналу за 27.06.2016. Процитовано 27.06.2016. (рос.)
- Герей Василь (Петров Микита),. «Василь Блохін:кат у шкіряному фартусі». Архів оригіналу за 27-06-2016. Процитовано 27-06-2016.
- Розенблюм А.,. Профессия — палач, звание — генерал. Архів оригіналу за 23.04.2014. (рос.)
- Сталинские палачи-рекордсмены (рос.)
- Биография Блохина(рос.)
- В России палачи лежат с почетом(рос.)
- Профессия — палач, звание — генерал(рос.)
- Биография Блохина(рос.)
- Человек в кожаном фартуке(рос.)
- Петров Н., «Даже собаки от нас шарахались». // Новая газета, спецвыпуск «Правда ГУЛАГа» от 07.07.2008 № 6 (6).(рос.)
- Воронов В., «Палач в кожаном фартуке». // газета «Совершенно секретно», № 3/250 от 03/2010.(рос.)
- Альбац Евгения, Палачи и жертвы, № 7 (276) от 4 марта 2013 // «The New Times», ООО «Новые времена». (рос.)
- Обратный перевод допроса Токарева (с перевода на польский) // Katyn. Dokumenty zbrodni. Tom 2. Zagłada marzec — czerwiec 1940. Opracowały W. Materski, В. Woszcyński, N. Lebiediewa, N. Pietrosowa. W-wa, 1998. S. 432—470.(рос.)(пол.)
- Ямской Николай, Палачи лежат в почете, 18.09.2005 // «Коммерсантъ» (журнал «Огонёк»). (рос.)