Бобрик Перший (річка)
Бобрик Перший | |
---|---|
52°08′14″ пн. ш. 26°46′09″ сх. д. | |
Витік |
за 2,5 км від села Сукач (Ганцевицький район) [1] |
• координати | 52°47′21″ пн. ш. 26°15′04″ сх. д. |
• висота, м | 160,0 м [1] |
Гирло |
річка Прип'ять, за 2 км від станції Прип'ять [1] |
• координати | 52°08′14″ пн. ш. 26°46′09″ сх. д. |
• висота, м | 128,2 м [1] |
Похил, м/км | 0,29 м/км |
Басейн | Прип'ять → Дніпро → Чорне море |
Країни: | Білорусь |
Прирічкові країни: |
Білорусь Берестейська область |
Регіон | Берестейська обл. |
Довжина | 109 км |
Площа басейну: | 1 902 км² |
Середньорічний стік | 7,6 м³/с (в гирлі) [2] |
Притоки: |
праві: Віслиця ліві: Хотиницький канал, Канал Присть, Канал Богдановка |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 630065 |
Бобрик Перший (біл. Бобрык Першы, Бобрык 1-ы) — річка у південно-західній Білорусі на території Ганцевицького, Пінського та Лунинецького районів Берестейської області, ліва притока річки Прип'ять. Належить до водного басейну Чорного моря.
Географія
Річка починає свій витік із боліт на висоті 160 м над р. м. за 2,5 км на північний захід від села Сукач Ганцевицького району, тече у південному напрямку по території Пінського та Лунинецького районів — низовиною Прип'ятського Полісся, в районі села Парохонськ повертає на південний схід і за 2 км на північний захід від залізничної станції Прип'ять, з лівого берега, впадає у річку Прип'ять. Довжина річки — 109 км, площа басейну — 1 902 км². Середньорічна витрата води у гирлі — 7,6 м³/с. Середня швидкість течії — 0,2 м/с. Абсолютне падіння річки (від витоку до гирла) — 31,8 м. Середній похил водної поверхні — 0,29‰.[2]
Долина невиразна. Заплава двостороння, шириною в середній течії — 0,5-1 км, в нижній течії зливається із заплавою Прип'яті. Русло каналізоване протягом 102 км, прокладено за 0,5-3 км від старого русла річки. Ширина його від 3-3,5 м, біля витоку, до 35-40 м — у гирлі. У заплаві річки в Пінському районі розташовані водосховище Погост (16,2 км²) та ставки рибного господарства «Полісся», а також 2 невеликі ставки (11 та 2,6 га) біля села Парохонськ.[2]
Притоки
Річка Бобрик Перший на своєму шляху приймає воду близько двох десятків різноманітних невеликих приток: річок, каналів та струмків. Найбільші із них (від витоку до гирла):[3][4]
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Середній похил русла,(м/км) | Витрата води,(м³/с) [5] |
---|---|---|---|---|
праві притоки | ||||
Віслиця[6] | 42 | 543 | 0,2 | 2 |
ліві притоки | ||||
Хотиницький канал[7] | 22 | . | . | . |
Канал Присть | . | . | . | . |
Канал Богдановка[8] | 30 | . | . | . |
Населенні пункти
На берегах річки розташовані такі найбільші населенні пункти (від витоку до гирла): села Раздяловичі, Бобрик, Теребень, Чемля, Борки, Камінь, Бокиничі, Дубновичі, Парохонськ.
Див. також
Примітки
- Річка Бобрик Перший на Maps.Vlasenko.net. витік, гирло
- Бєлорусский Посєйдон: Рака Бобрик 1-й Архівовано 18 серпня 2013 у Wayback Machine. (біл.)
- Бєлорусский Посєйдон: Реки Беларуси Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.. (біл.)
- Реки Брестской области (рос.)
- Витрата води у гирлі притоки.
- Река Вислица на Ostis Belarus Wiki. Процитовано: 2014-01-23(рос.)
- Хотиницький канал на Ostis Belarus Wiki. Процитовано: 2014-01-23(рос.)
- Канал Богдановка на Ostis Belarus Wiki. Процитовано: 2014-01-23(рос.)
Посилання
- Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
- Бєлорусский Посєйдон: Рака Бобрик 1-й. Процитовано: 2014-01-23 (біл.)
- Річка Бобрик 1-й на FishTour.by. Процитовано: 2014-01-23 (рос.)
- Гидрографическая характеристика рек Беларуси. Река Бобрык Первый (рос.)
- Аркуш карти N-35-113 Ганцевичи. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1986 р. (рос.) (витік — 54x52)
- Аркуш карти N-35-125 Хотыничи. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1991 р. (рос.)
- Аркуш карти N-35-137 Пинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1987 р. Видання 1991 р. (рос.)
- Аркуш карти N-35-138 Лунинец. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1991 р. (рос.) (гирло — 84х78)