Річки Білорусі

Річки Білорусі рівнинного характеру із сніжно-дощовим режимом живлення. В країні налічується близько 20 800 річок, загальною довжиною близько 51 000 км. Більшість із них невеликі. Тільки 42 річки мають довжину від 100 до 500 км. Густота річкової мережі становить приблизно 40 км/км², а на північному сході Білорусі — 60 км/км². Середній загальний стік 57,9 км³. 59 % стоку складається в межах Білорусі (внутрішній стік). Замерзають річки в грудні, скресають — в кінці березня. Білоруські річки відносяться до двох основних водозборів: Чорного (58 % стоку) та Балтійського (42 % стоку) морів, розділених Білоруським пасмом, яке є частиною головного європейського вододілу.

Річка Дніпро в Орші
Німан в Гродно. Новий та Старий замки
Горинь в районі українсько-білоруского кордону
Річка Березина, нижня притока Дніпра
Річка Вілія у Білорусі
Річка Нарев на півночі Біловезької пущі, поблизу села Рудня
Картина річки Щара у Слонімі. Наполеон Орда
Свіслоч у Мінську (Басейн Дніпра)
Беседь біля села Светиловичі (Білорусь)
Залізничний міст через річку Ясельда

Річкові системи

Систематичний перелік. Формування — за принципом: море — річка — притока річки — притока притоки й так далі. Порядок розміщення приток вказаний від витоку до гирла. У дужках позначено: цифрами — довжина річки, у кілометрах; буквами: П — права притока, Л — ліва притока.

Балтійське море

Чорне море

Найбільші річки

Дніпро (595 км по території Білорусі й 115 км на кордоні з Україною), його притоки Сож (493 км), Березина (613 км) із притокою Свіслоччю (327 км), Прип'ять (близько 500 км) із притокою Птич (421 км); Німан (459 км) із притокою Щарою (325 км); Західна Двіна (328 км) із притокою Дрисою (183 км); Західний Буг (154 км на кордоні із Польщею). У таблиці вказані тільки річки довжиною 100 км і більше.

Річки Білорусі
Случ у місті Слуцьк
Річка Дриса біля села Прихаби
Річка Ареса поблизу міста Любань
Найбільші річки
Назва Загальна довжина,
км
На території Білорусі,
км
Площа басейну,
км²
1 Дніпро 2 145 710 504 300
2 Західна Двіна 1 020 328 87 900
3 Німан 937 459 98 200
4 Прип'ять 775 500 121 000
5 Західний Буг 772 154 39 400
6 Горинь 659 82 27 700
7 Сож 648 493 41 400
8 Березина 613 613 24 500
9 Ловать 530 47 21 900
10 Вілія 510 276 24 942
11 Стир 494 70 13 130
12 Нарев 484 44 75 200
13 Птич 421 421 9 470
14 Щара 325 325 6 990
15 Свіслоч 327 327 5 160
16 Друть 295 295 5 020
17 Уборть 292 126 5 820
18 Остер 274 50 3 370
19 Беседь 261 185 5 600
20 Ясельда 250 250 5 430
21 Західна Березина 226 226 4 000
22 Случ 197 197 5 470
23 Дриса 183 183 6 420
24 Брагінка 179 170 2 778
25 Дісна 178 149 8 180
26 Ствига 178 112 5 440
27 Проня 172 172 4 910
28 Зельвянка 170 170 1 940
29 Словечна 158 109 3 600
30 Вихра 158 40 2 230
31 Мороч 150 150 2 030
32 Оболь 148 148 2 690
33 Лань 147 147 2 190
34 Чорна Ганча 145 35 1 916
35 Ареса 128 128 3 620
36 Цна 126 126 1 130
37 Бобр 124 124 2 190
38 Улла (Вула) 123 123 4 090
39 Свіслоч 137 121 1 750
40 Ушача 118 118 1 150
41 Усвейка 116 116 708
42 Уса (Вуса) 115 115 1 345
43 Мухавець 113 113 6 350
44 Бобрик Перший 109 109 1 902
45 Іпа 109 109 1 010
46 Мишанка 109 109 930
47 Жолонь 109 100 1 460
48 Ошмянка 105 105 1 490
49 Вуша (Уша) 105 105 1 220
50 Бася 104 104 955
51 Волма 103 103 1 150
52 Іслоч 102 102 1 330
53 Гайна 100 100 1 670
54 Раста 100 100 1 290
55 Ола 100 100 1 230
56 Гав'я 100 68 1 680

На території Білорусі судноплавні: Дніпро, Західна Двіна, Німан, Прип'ять, Горинь, Сож, Березина, Стир та деякі інші.

Канали

Річкову мережу доповнюють штучні канали: Огінський, Августовський, Березинська водна система, Дніпровсько-Бузький.

На Дніпровсько-Бузькому каналі здійснюється судноплавство, інші канали транспортного значення не мають. У 1971 побудована Вілейсько-Мінська водна система. У районах масового осушення земель прокладені меліоративні канали.

Див. також

Примітки

  1. Дрібним курсивом — позначені річки, що не протікають по території Республіки.
  2. У нижній течії — Шубіно-Німанський канал
  3. Бєлорусский Посєйдон: Список притоков Западной Двины Архівовано 10 січня 2014 у Wayback Machine. (рос.)

Література

  • Блакитна книга Білорусі: енциклопедія / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 415. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
  • Кириенко Е. Г. Социально-экономическая география Республики Беларусь: Учебн. пособие / Е. Г. Кириенко. — Мн. : Аверсэв, 2003. — 400 с. — 3100 прим. — ISBN 985-478-158-5. (рос.)
  • «Картографія» ГУГК Малий атлас СРСР. — М.: Фабрика № 2 ГУГК, 1980. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.