Бобрищев-Пушкін Микола Сергійович

Бобрищев-Пушкін Микола Сергійович (21 серпня 1800 — 13 травня 1871) декабрист, поручик квартирмейстерської частини. Брат Бобрищева-Пушкіна Павла Сергійовича. Поет.

Бобрищев-Пушкін Микола Сергійович
рос. Николай Сергеевич Бобрищев-Пушкин
Народився 21 серпня 1800(1800-08-21)
Москва, Російська імперія
Помер 13 травня 1871(1871-05-13) (70 років)
Країна  Російська імперія
Діяльність військовослужбовець
Знання мов російська
Рід Q4088728?

Біографія

Народився в Москві в сім'ї поміщика Тульської губернії Сергія Павловича Бобрищева-Пушкіна, мати — Наталя Миколаївна Озерова. Виховувався вдома, потім у Московському університетському пансіоні і в Московському навчальному закладі для колонновожатих (18181819), звідки випущений прапорщиком в Головну квартиру 2-ї армії. У 18201821 роках перебував на зйомці в Подільській губернії. У 1825 році поручик квартирмейстерської частини.

Член Союзу благоденства1820 — початку 1821) і Південного товариства. Знав цілі товариства. Читав уривки «Руської правди».[1] Брав участь у приховуванні паперів Пестеля після його арешту. Юшневський наполегливо вимагав знищення «Руської правди», але Бобрищева-Пушкін вирішили, що крайньої небезпеки ще немає і закопали папери Пестеля недалеко від Кирсанівки.[2] Заарештований 8 січня 1826 року в Тульчині, доставлений до Петербурга і 16 січня 1826 року ув'язнений у Петропавловську фортецю. Засуджений за VIII розряду до заслання довічно. У серпні 1826 року відправлений на поселення в Середньйоколимськ Якутській області, звідки вчинив спробу втечі. У 1827 році переведений в Туруханськ. За власним бажанням і з найвищого дозволу в 1827 вступив до Троїцького монастиря поблизу Туруханська. Під час заслання зійшов з розуму. В 1831 році переведений з монастиря до божевільні в Красноярську. У 1833 році до Красноярську прибув на поселення його брат Павло Сергійович. У 1839 році обидва брати переведені до Тобольська, куди прибули в лютому 1840 року. Микола Сергійович був поміщений в будинок для божевільних. За клопотанням батька і сестри 11 січня 1856 дозволено повернутися на батьківщину, в Тульську губернію. У березні 1856 року прибув до маєтку сестри с. Коростіно, де Микола Бобрищев-Пушкін і помер. Могила не збереглася.

В юності займався літературною діяльністю. Поет. Друкувався в журналі «Син батьківщини» (оригінальна назва рос. «Сын отечества»).[3]

Нагороди

10 липня 1822 року нагороджений орденом Святої Анни 4 ступеня за працю з топографічної зйомки.

Примітки

  1. Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной.  // Алфавит членам бівших злоумішленніх тайніх обществ и лицам, прикосновеннім к делу, произведённому вісочайше учреждённою 17 декабря 1825-го года следственною комиссиею. Составлен 1827 года.— М.,"Наука", 1988, с. 226
  2. М. В. Нечкина. Декабристы. — М., «Наука», 1988, с.118 — 119
  3. Зильберштейн И. С.. Художник-декабрист Николай Бестужев. — М., «Изобратильное искусство», 1988, с. 67

Джерела

  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с. 24 — 25(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.