Туруханськ
Туруханськ (Нова Мангазея) — селище, що втратило статус міста, адміністративний центр і найбільший населений пункт Туруханського району Красноярського краю Росії. Є аеропорт і річковий порт. Населення — 4,8 тис. жителів (2003; 8,9 тис. в 1989; 212 — в 1897).
| село Туруханськ | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Росія | ||
| Суб'єкт Російської Федерації | Красноярський край | ||
| Муніципальний район | Туруханський район | ||
| Код ЗКАТУ: | 04254834001 | ||
| Код ЗКТМО: | 04654434101 | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування | 1607 | ||
| Статус села | 1917 | ||
| Населення | 4 849 (2002) | ||
| Поштові індекси | 663230, 663231 | ||
| Телефонний код | +7 39190 | ||
| Географічні координати: | 65°47′35″ пн. ш. 87°57′44″ сх. д. | ||
| Мапа | |||
  Туруханськ | |||
|
| |||
|
| |||
.png.webp)
Історія
Спочатку поселення Туруханськ з'явилося в XVII столітті в місці впадання річки Турухан в Єнісей, на його лівому березі. Зимовище і, пізніше, місто було частиною торговельного шляху по Турухану, який в основному використовувався для торгівлі хутром. Згодом прийшов в занепад, був позбавлений статусу міста і його назва перейшла селу Монастирське, сучасному Туруханску, який розташовується приблизно за 35 км на південний схід, на іншому березі Єнісею. Старий Туруханськ зараз називається Старотуруханськом.
Старотуруханськ
Перше поселення на місці Старого Туруханська в дельті річки Турухан засновано Мангазейським воєводою Д. Жеребцовим в 1607 році як зимовище. Після першої великої пожежі в Мангазеї в 1619 році Туруханське зимовище стало заселятися мангазейцями і перетворилося на місто. Пожежі в Мангазеї в 1642 і 1662 роках призвели до остаточного її занедбання, жителі переселилися в Туруханськ, який довго був відомий, як Нова Мангазея. У 1670 році у Туруханськ з Мангазєї був переведений військовий гарнізон.
У 1677 році були збудовані 4 дерев'яні вежі з гарматами. У 1780 році Нова Мангазея перейменована в Туруханськ. У 1785 році Туруханськ став повітовим містом. У другій половині XVII століття і протягом усього XVIII століття - великий торговий центр, що спеціалізувався на хутрі. На Туруханський ярмарок з'їжджалися купці і торговці не тільки з Сибіру, а й з усієї Росії. Ярмарок (день Св. Петра і Павла) починався 29 червня, і тривав два тижні. Гостинний двір мав 25 крамниць; крім того, багато тимчасових крамниць і балаганів було побудовано на відкритому місці, а приблизно за 25 км від міста відбувався ярмарок на суднах і човнах. У 1822 році Туруханськ став позаштатним містом, став приходити в занепад, населення його зменшилося, торгівля припинилася.
У 1897 році в місті проживало близько 200 чоловік. Постановою Тимчасового уряду від 11 (24) жовтня 1917 (СУ. 1917 р., № 275, ст. 2019) перетворений у село.
Туруханськ (Монастирське)
Після Жовтневої революції 1917 року намітилася тенденція збільшення населення села Монастирське в місці впадання річки Нижня Тунгуска в Єнісей, на його правому березі. Воно було перейменоване в Туруханськ.
З кінця 1930-х років радянська влада створила в Туруханськом краї спеціальні табори для засланців. До 1956 року увязнені, що звільнилися мали обмеження в правах і селилися у віддалених поселеннях, в тому числі і в Туруханску.
Згідно з переписом, у 1989 році населення Туруханська становило 8,9 тисяч жителів, але після розпаду СРСР люди стали переселятися в більш кліматично сприятливі райони країни.
Місце заслання
В різний час в Туруханськ були заслані:
- Лісовський Микола Федорович — декабрист, поручик Пензенського піхотного полку.
- Мартов Юлій Осипович (псевд. Лев Мартов, наст. прізвище Цедербаум) - російський політичний діяч, публіцист, учасник революційного руху, засновник меншовизму.
- Сталін Йосип Віссаріонович - державний, політичний і військовий керівник СРСР, відбував заслання в Туруханському районі.
- Свердлов Яків Михайлович - російський політичний і державний діяч, революціонер, більшовик.