Бобрівка (Ярославський повіт)

Бобрівка (пол. Bobrówka) — село у Польщі, у гміні Ляшки Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Знаходиться на відстані 14 км на схід від Ярослава[2]. Населення 437 осіб (2011[1]).

Село
Бобрівка
пол. Bobrówka
Українська церква Преображення Господнього у с. Бобріка. Знищена у 1988 році.

Координати 50°02′52″ пн. ш. 22°51′51″ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Ляшки
Площа 6,94 км²
Населення 437 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-543
Автомобільний код RJA
SIMC 0605370
GeoNames 775781
Бобрівка
Бобрівка (Польща)
Бобрівка
Бобрівка (Підкарпатське воєводство)

Історія

Село до Другої світової війни

До другої світової війни це було невелике і бідне село з малими та малопродуктивними господарствами. Підприємств чи фабрик в околиці не було, а на залізничній станції працювали переважно поляки. Навіть тих українців, що довгі роки тут були зайняті, польська влада звільняла з роботи, а на їх місце приймали поляків. Селяни здебільшого заробляли тим, що вирощували фруктові сади, а фрукти головно збували в Ярославі.

Дерев'яна дзвіниця української церкви. Пам'ятка архітектури

До масових репресій польської комуністичної влади та операції «Вісла» Бобрівка була чисто українським селом, у селі переважала українська мова, хоч відчувався натиск з боку польської влади. В селі була мала дерев'яна греко-католицька церква; священика на місці не було, але щонеділі приїздив сюди священик з Ляшок та відправляв Богослуження. Селяни масово брали участь у прощах чи відпустах. Був звичай збиратися кожного травня під великим камінним хрестом, побудованим у 1848 р., та співати маївки на пошану Божої Матери та з вдячности за скасування панщини.

До кінця 1930-х років у селі діяла однокласова школа, з одним учителем. Вчили тут польську й українську мови[3].

У 1939 році в селі проживало 870 мешканців (740 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду, 20 євреїв)[4]. Село належало до ґміни Ляшки Ярославського повіту Львівського воєводства.

Друга світова війна

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[5], а 17 січня 1940 року включене до Ляшківського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями.

Під час Другої світової війни декого з поляків звільнили з праці при залізниці, а на їх місце прийняли українців. Частину молодих хлопців нацисти примусово вивезли на роботу до Німеччини, а коли стали організувати дивізію «Галичина», молодь добровільно зголошувалася до війська.

В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (454 особи — 99 родин)[6].

У 1946 році Бобрівка стала переселенчим пунктом українців на схід, а в 1947 р. — у західну Польщу[7]. Широкий майдан у сусідніх Ляшках став українським ґеттом, куди польська міліція зганяла українців як з Бобрівки, так і довколишніх сіл. Усе це відбувалося просто неба, люди чекали на транспорт у Бобрівці тиждень або два. Після цього людей заганяли в товарні вагони і везли на нове місце відселення. Селян змушували підписувати, що вони виїжджають добровільно, а на випадок спротиву польська влада погрожувала, що забере все майно. Українців, депортованих на понімецькі землі, примістили на залишених німцями господарствах, часто зруйнованих війною, в околиці Ольштина. По якомусь часі декілька осіб вернулись звідти назад до Бобрівки, але їхнього господарства їм не повернено. Українську церкву після війни перетворено на римо-католицький костел[3].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 220 45 160 15
Жінки 217 38 135 44
Разом 437 83 295 59

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бобрівка (Ярославський повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish). 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
  3. Ярослав Падох. Бобрівка // Ярославщина і Засяння: 1031—1947 рр.. — Н'ю Йорк-Париж-Сідней-Торонто: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1986. — Т. XLII. — 797 с. — (Український Архів). — ISBN 0-88054-123-7.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 28.
  5. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.