Богодухівський повіт
Богодухівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Богодухів.
| Богодухівський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Харківська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Богодухів | |||
| Створений | 1780 | |||
| Скасований | 1923 | |||
| Площа | 2767,4 (1897) | |||
| Населення | 159 806 осіб (1897) | |||
| Густота | 57.7 осіб / верст² | |||
| Найбільші міста | Краснокутськ | |||
| Попередники | Богодухівське комісарство | |||
| Наступники | Богодухівська округа | |||
Підпорядкування
- Утворений 1780 року за указом імператриці Катерини II від 25 квітня у складі новоствореної Харківської губернії шляхом перетворення Богодухівського комісарства.
- 1796 року за указом імператора Павла I від 12 грудня увійшов до складу поновленої Слобідсько-Української губернії.
- 1835 назву губернії змінено на Харківську.
- 1923 року за адміністративною реформою повіт ліквідовано з утворенням Богодухівської округи.
Історія
У 1918 році згідно з адміністративно-територіальним поділом Української Народної Республіки частково входив до Землі Полтавщина із земським центром у Полтаві.
Населення
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 159 806 мешканців (80 126 чоловік та 79 680 — жінок)[1].
Господарство
Заняття жителів — переважно хліборобство. У повіті багато сіють цукрових буряків, який йде на 4 існуючі цукрових заводи. Загальне виробництво цих заводів близько 3-х млн пудів, і на них працюють до 2000 чоловік. Крім цукрових заводів, в повіті знаходяться наступні фабрики й заводи: винокурних — 4 (сума виробництва 292086 відер), цегляних — 2, кахельних — 1, борошномельних — 5, загальна сума виробництва на всіх цих фабриках і заводах близько 4-х мільйонів рублів.
Землеробство
Ґрунти повіту чорноземні.
Транспортне сполучення
У повіті добрі шляхи сполучення, оскільки він перетинався Харківсько-Миколаївською залізницею. Це дає можливість швидкої відправки товарів у Харків, Київ і за кордон.
Адміністративний поділ
Станом на 1913 рік у повіті було 18 волостей[2]:
- Богодухівська
- Великописарівська
- Вольнівська
- Добренська
- Колонтаївськая
- Костянтинівська
- Краснокутська
- Куп'єваська
- Лютівська
- Матвіївська
- Мурахівська
- Пархомівська
- Полково-Микитівська
- Рандавська
- Рублевська
- Сеннянська
- Тарасівська
- Хрущово-Микитівська волость
- повітове місто Богодухів із хуторами Безуглий, Харковичі, селищем за Сіннянським мостом.
- заштатне місто Краснокутськ із хуторами Оболоня, Олійників.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Примітки
- Дані перепису 1897 року (рос.)
- рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913