Богоров Веніамін Григорович

Надгробок на могилі Веніаміна Богорова

Народився 11 грудня за старим стилем 1904 року в родині московських службовців Григорія Веніаміновича і Фані Соломонівни Богорових[3]. Вищу освіту здобув на біологічному факультеті Московського університету, навчання закінчив 1926 року[1]. Ще до завершення навчання здійснював наукову роботу під час експедиції 1924 року на судні «Персей» Морського наукового інститут в Баренцовому і Карському морях[3].

1930 року відправлений на стажування до Англії на біологічну станцію в Плімут[3]. З 1933 року завідувач лабораторією у Всесоюзному інституті рибного господарства і океанографії[3]. 1934 року брав участь в плаванні по Арктиці на криголамі «Федір Літке» і на криголамному пароплаві «Садко»[3].

У 1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Біологічні сезони в планктоні полярних морів»[3][2]. Того ж року при відділенні географічних наук АН СРСР була створена лабораторія океанології, завідувачем якої став П. П. Ширшов, а заступником — В. Г. Богоров. Лабораторія пізніше стала інститутом. З 1946 року обіймав посаду заступника директора з науки Інституту океанології Академії наук СРСР[3]. Також з 1946 року працює професором географічного факультету Московського державного університету[1]. Богоров усе своє життя виступав як лектор із пропаганди географічних знань, публікував науково-популярні книги і статті про океан і життя в ньому.

1958 року обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР[1][2]. У 1961 році в Інституті океанології переходить на посаду завідувача лабораторією планктону.

З 1964 року завідував кафедрою гідробіології Московського університету[1]. Читав курси: «Біогеографія Півночі», «Біомаса планктерів», «Біологічні сезони планктону»[2].

За ініціативи Веніаміна Григоровича Богорова і за активної участі Івана Дмитровича Папаніна переобладнали вантажопасажирський теплохід «Марс» в науково-дослідне судно «Витязь», на якому Богоров керував морською гідрографічною експедицією[1][3].

Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

Веніамін Григорович займався вивченням планктону морів і океанів, проблемами біологічної продуктивності, виділення в океані географічних зон. Розробив учення про біологічні сезони в полярних морях, заклав основи біологічного обґрунтування льодових прогнозів арктичних морів. Займався проблемою біогеографічного районування океанської пелагіалі за планктоном, виділенням водних мас з використанням видів-індикаторів. Встановив і обґрунтував зв'язок між кліматичною зональністю планети і закономірностями розподілу планктону в Світовому океані. Особливу увагу приділяв проблемі біологічної продуктивності океану і раціонального використання біологічних ресурсів. Пояснював еволюцію океану як біологічної системи в світлі вчення про біогеоценози. Спільно з Л. О. Зенкевичем працював над вивченням біологічної структури океану.

Найважливіші наукові роботи і публікації:

• (рос.) Суточное вертикальное распределение планктона в полярных условиях (в юго-восточной части Баренцева моря) // Труды Полярного научно-исследовательского института морского рыбного хозяйства и океанографии имени H. M. Клиновича, 1936, вып. 2.
• (рос.) Особенности сезонных явлений в планктоне полярных морей и их значение для ледовых прогнозов // Зоологический журнал, 1939, т. 18, вып. 5.
• (рос.) Биологические сезоны в планктоне различных морей // Доклады АН СССР, 1941. Т. 31, № 4. — С. 404—407.
• (рос.) Суточная вертикальная миграция зоопланктона в полярных морях // Доклады АН СССР, 1943. Т. 40, № 4. — С. 184—196.
• (рос.) Распространение солоноватоводной фауны планктона в сибирских полярных морях // Доклады АН СССР, 1944. Т. 44, № 5. — С. 208—210.
• (рос.) Роль биологических индикаторов в познании гидрологического режима моря. — М.-Л., 1945.
• (рос.) Инструкция для проведения гидробиологических работ в море. — М.-Л. : Главсевморпуть, 1947. — 125 с.
• (рос.) Вертикальное распределение зоопланктона и вертикальное расчленение вод океана // Труды института океанологии АН СССР, 1948. Т. 2. — С. 43–59.
• (рос.) Продукция планктона и характеристика биогеографических областей океана // Доклады АН СССР, 1958. Т. 118, № 5. — С. 917—919.
• (рос.) Биологическая структура океана // Доклады АН СССР, 1959. Т. 128, № 4. — С. 819—822.
• (рос.) К проблеме биогеографического районирования океана // Вопросы географии. Т. 48. М. : Наука, 1960. — С. 71–88.
• (рос.) Биомасса зоопланктона и продуктивные районы Тихого океана // Планктон / под ред. В. Г. Богорова. М. : Наука, 1967а. — С. 221—229. (Тихий океан. Том 7 : Биология Тихого океана ; книга 1.)
• (рос.) Географическая зональность океана // Планктон / под ред. В. Г. Богорова. М. : Наука, 1967б. — С. 230—234. (Тихий океан. Том 7 : Биология Тихого океана ; книга 1.)
• (рос.) Богоров В. Г., Зенкевич Л. А. Биологическая структура океана // Экология водных организмов / под ред. Г. М. Беляева и др. М. : Наука, 1966. — С. 3–14.

Науково-популярні праці:

• (рос.) Море — М. : Детиздат ЦК ВЛКСМ, 1940. — 149 с.
• (рос.) Моря и океаны. — М.-Л. : Издательство технико-теоретической литературы, 1948. — 32 с.
• (рос.) Жизнь моря. — Л. : Молодая гвардия, 1950. — 263 с.
• (рос.) Животный мир морей и океанов и его хозяйственное значение. — М. : Географиздат, 1952. — 96 с.
• (рос.) Океан. — М. : Военгиз, 1955. — 140 с.
• (рос.) Жизнь океана. — М. : Знание, 1969. — 64 с.
• (рос.) Планктон Мирового океана. — М. : Наука, 1974. — 320 с.

За багаторічну плідну наукову працю на користь держави Богоров був удостоєний ряду премій, нагороджений орденами і медалями[2]:

• 1934 — орден Червоної Зірки;
• 1945 — Орден Трудового Червоного Прапора;
• 1945 — Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»;
• 1951 — лауреат Сталінської премії другого ступеня за роботи в області океанології (спільно з О. Д. Добровольським);
• 1953 — орден Леніна;
• 1957 — почесний полярник;
• 1964 — Орден Трудового Червоного Прапора;
• 1965 — лауреат Ломоносівської премії[3].

Поштова марка СРСР із зображенням науково-дослідного судна «Професор Богоров» і портретом В. Р. Богорова

Поштовий конверт СРСР, присвячений 75-річчю з дня народження В. Богорова

На честь В. Р. Богорова названий підводний хребет на дні Японського моря (хребет Богорова) і науково-дослідницьке судно Академії наук СРСР («Професор Богоров»)[3].

1979 року Пошта СРСР випустила поштовий конверт, присвячений 75-річчю з дня його народження.

• (рос.) Безруков П. Л. 60-летие Вениамина Григорьевича Богорова: (гидробиолог и океанолог) // Океанология. 1965. Т. 5, вып. 3. — С. 573—574.
• (рос.) Ушаков П. В. Вениамин Григорьевич Богоров (1904—1971) // Исследование фауны морей. 1972. № 12 (20). — С. 261—263.
• (рос.) Виноградов М. Е., Милейковский С. А., Расс Т. С., Филатова З. И. Л. А. Зенкевич и В. Г. Богоров — создатели учения о биологической структуре океана // Океанология. 1973. Т. 13, вып. 1. С. 5–11.
• (рос.) Кан С. В., Богоров Р. В., Богоров Л. В. Вениамин Григорьевич Богоров, 1904—1971. — М. : Наука, 1989.

• (рос.) Богоров Вениамин Григорьевич — Большая Энциклопедия Кирилла и Мефодия.
• (рос.) Богоров Вениамин Григорьевич — біографія на сайті Всеросійського НДІ рибного господарства і океанографії.