Богров Дмитро Григорович

Дмитро́ Григо́рович Богро́в (29 січня (10 лютого) 1887, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 12 (25) вересня 1911, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — російський революціонер-есер, убивця голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна.

Богров Дмитро Григорович

Дмитро Богров. 1910 рік
Псевдо «Аленський»
Народився 29 січня (10 лютого) 1887
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 12 (25) вересня 1911 (24 роки)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
·повішення
Країна  Російська імперія
Національність євреї[1]
Місце проживання Київ
Діяльність революціонер-есер
Відомий завдяки убивця Петра Столипіна
Alma mater Перша київська гімназія
Платня 100–150 карбованців щомісяця

Життєпис
Зовнішні зображення
Документи Дмитра Богрова
Метричний запис про народження
Дмитра Григоровича Богрова
(російською мовою)
Метричний запис про народження
Дмитра Григоровича Богрова
(єврейською мовою)
Перша сторінка закордонного
паспорта Дмитра Богрова, 1908 рік
Друга та третя сторінки закордонного
паспорта Дмитра Богрова, 1908 рік
Екзаменаційний протокол із зазначенням
Дмитра Богрова, Київський університет
Св. Володимира, 1908 рік

Народився 29 січня (10 лютого) 1887(18870210) року в родині присяжного повіреного і великого домовласника єврейського походження в м. Києві, нині Україна.

У листопаді 1905 року влаштувався на юридичний факультет Мюнхенського університету. Захопився працями теоретиків анархізму — Петра Кропоткіна, Макса Штірнера. В 1906 році повернувся до Києва, поновив заняття у Київському університеті, який закінчив 1910 року. З кінця 1906 року вступив у київську групу анархістів-комуністів. За кілька місяців, розчарувавшись в анархістах, добровільно запропонував свої послуги Київському охоронному відділенню. Як платний агент (агентурний псевдонім «Аленський»), співпрацював з охоронним відділенням до 1910 року, видав ряд анархістів і есерів і отримував за свої послуги 100—150 карбованців щомісяця. Зокрема, за його доносами наприкінці 1907 — початку 1908 року заарештовано більшість членів анархо-комуністичної групи Сандомирського-Тиша. Був помічником присяжного повіреного у Петербурзі. У 1910 році — у зв'язку з тим, що у підпільних колах поширилися підозри щодо його провокаторства, тимчасово перервав відносини з поліцією.

Вбивство Петра Столипіна

Наприкінці серпня 1911 року перед приїздом у Київ імператора Миколи II із почтом на урочистості, присвячені відкриттю пам'ятника Олександру II, з'явився до Київського охоронного відділення з повідомленням про те, що нібито есерами готується замах на одного з сановників. 1 вересня 1911 року з перепусткою, виданою начальником Київського охоронного відділення, пройшов у міський оперний театр і під час другого антракту спектаклю двома кулями поранив голову Ради міністрів П. А. Столипіна. Підійшовши на відстань двох-трьох кроків, він двічі вистрілив в Столипіна. Одна куля навиліт ранила його в руку і зачепила скрипаля в оркестрі. Інша поцілила в орден на грудях, змінила напрям, пройшла через живіт і засіла в попереку. Богров був схоплений на місці злочину.

За вироком військово-окружного суду засуджений до страти й повішений вночі 12 (25) вересня 1911 біля Лисогірського форту Київської фортеці. Під час страти Богров тримався мужньо і запропонував катові підняти підборіддя задля того, щоб накинути зашморг.

Після замаху на Столипіна в пресі було зазначено начебто справжні ім'я та по-батькові Богрова — Мордехай (Мордко) Гершкович. Утім, це твердження насправді не відповідає істині[2].

Примітки
  1. https://eleven.co.il/jews-of-russia/government-society-jews/10689/
  2. Машкевич, 2018.

Посилання

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.