Богров Дмитро Григорович
Дмитро́ Григо́рович Богро́в (29 січня (10 лютого) 1887, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 12 (25) вересня 1911, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — російський революціонер-есер, убивця голови Ради міністрів Російської імперії Петра Столипіна.
Богров Дмитро Григорович | |
---|---|
Дмитро Богров. 1910 рік | |
Псевдо | «Аленський» |
Народився |
29 січня (10 лютого) 1887 Київ, Київська губернія, Російська імперія |
Помер |
12 (25) вересня 1911 (24 роки) Київ, Київська губернія, Російська імперія ·повішення |
Країна | Російська імперія |
Національність | євреї[1] |
Місце проживання | Київ |
Діяльність | революціонер-есер |
Відомий завдяки | убивця Петра Столипіна |
Alma mater | Перша київська гімназія |
Платня | 100–150 карбованців щомісяця |
Життєпис
Народився 29 січня (10 лютого) 1887 року в родині присяжного повіреного і великого домовласника єврейського походження в м. Києві, нині Україна.
У листопаді 1905 року влаштувався на юридичний факультет Мюнхенського університету. Захопився працями теоретиків анархізму — Петра Кропоткіна, Макса Штірнера. В 1906 році повернувся до Києва, поновив заняття у Київському університеті, який закінчив 1910 року. З кінця 1906 року вступив у київську групу анархістів-комуністів. За кілька місяців, розчарувавшись в анархістах, добровільно запропонував свої послуги Київському охоронному відділенню. Як платний агент (агентурний псевдонім «Аленський»), співпрацював з охоронним відділенням до 1910 року, видав ряд анархістів і есерів і отримував за свої послуги 100—150 карбованців щомісяця. Зокрема, за його доносами наприкінці 1907 — початку 1908 року заарештовано більшість членів анархо-комуністичної групи Сандомирського-Тиша. Був помічником присяжного повіреного у Петербурзі. У 1910 році — у зв'язку з тим, що у підпільних колах поширилися підозри щодо його провокаторства, тимчасово перервав відносини з поліцією.
Вбивство Петра Столипіна
Наприкінці серпня 1911 року перед приїздом у Київ імператора Миколи II із почтом на урочистості, присвячені відкриттю пам'ятника Олександру II, з'явився до Київського охоронного відділення з повідомленням про те, що нібито есерами готується замах на одного з сановників. 1 вересня 1911 року з перепусткою, виданою начальником Київського охоронного відділення, пройшов у міський оперний театр і під час другого антракту спектаклю двома кулями поранив голову Ради міністрів П. А. Столипіна. Підійшовши на відстань двох-трьох кроків, він двічі вистрілив в Столипіна. Одна куля навиліт ранила його в руку і зачепила скрипаля в оркестрі. Інша поцілила в орден на грудях, змінила напрям, пройшла через живіт і засіла в попереку. Богров був схоплений на місці злочину.
За вироком військово-окружного суду засуджений до страти й повішений вночі 12 (25) вересня 1911 біля Лисогірського форту Київської фортеці. Під час страти Богров тримався мужньо і запропонував катові підняти підборіддя задля того, щоб накинути зашморг.
Після замаху на Столипіна в пресі було зазначено начебто справжні ім'я та по-батькові Богрова — Мордехай (Мордко) Гершкович. Утім, це твердження насправді не відповідає істині[2].
Посилання
- Богров Владимир. Дм. Богров и убийство Столыпина. Разоблачение «действительных и мнимых тайн» // Библиотека Хроноса. (рос.)
- О результатах мелких раскопок : о Дмитрии Богрове (документы) // Фейсбук-страница Стефана Машкевича. — 2018. — 7 мая. (рос.)
- Запись о рождении Дмитрия Григорьева Богрова // Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1887 г. (ЦДІАК. Фонд 1164, опис 1, справа 417. арк. 30зв–31 (арк. 33 в пдф-файлі).
- Къ казни Мордки Богрова // Кіевлянинъ : газета. — 1911. — № 253. — 13 сентября. — С. 3. (рос. дореф.)
Джерела
- Богров Мордко (Дмитрий) // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Волковинський В. М. Богров Дмитро Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти, Міфи, Коментарі. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2007. — С. 226. — ISBN 966-8182-62-6.