Боклан Микола Володимирович
Микола Володимирович Боклан (13 жовтня 1963, Київ, Українська РСР) — український актор театру, кіно та дубляжу. Заслужений артист України (2008), Народний артист України (2021)[1]. Актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Молодший брат актора Станіслава Боклана.
| Микола Боклан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Боклан Микола Володимирович | |||
| Народився |
13 жовтня 1963 (58 років) Київ, УРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 УРСР→ Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 1988—теперішній час | |||
| IMDb | ID 10807829 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Життєпис
Народився 13 жовтня 1963 року у Києві.
У 1988 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Б. Ставицького).
З 1988 року працював у Київському академічному Молодому театрі, грав у виставах «Войцек» (Георг Бюхнер), «День кохання, день свободи» (Гюґо Клаус).
З 1997 року — у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
У 2008 році присвоєно звання Заслуженого артиста України, та у 2021 році — Народного артиста України.
Молодший брат актора Станіслава Боклана, який зіграв роль сліпого кобзаря Івана Кочергу в гучному фільмі «Поводир» (2014).
Ролі в театрі
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
- Авіновицький — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
- Принц Тарталья — «Любов до трьох апельсинів» Карло Гоцці (1997)
- Іаков — «Ти, кого любить моя душа» за п'єсою Надії Птушкіної «Овечка» (1998)
- Кассіо — «Венеціанський мавр („Отелло“)» Вільяма Шекспіра (1998)
- Петрюс — «Рогоносець» Фернана Кроммелінка (1998)
- Тоні — «Так закінчилось літо» за романом Ірвіна Шоу «Люсі Краун» (1999)
- Начальник станції — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)
- Расплюєв, Омега — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (2000)
- Вронський — «Анна Кареніна» Льва Толстого (2000)
- Парубок — «Ой, не ходи, Грицю…» Михайла Старицького (2000)
- Сбрігані — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Пан де Пурсоньяк» (2001)
- Філіп Брент, він же Шейх, він же Фредерік Феллоуз — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсовю Майкла Фрейна «Театр» (2001)
- Жорж Данден — «Любов часів Людовіка» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Жорж Данден, або Обдурений чоловік» (2002)
- Сіро — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Мак'явеллі «Мандрагора» (2004)
- Доктор Гіббс — «Наше містечко» Торнтона Вайлдера (2004)
- Лопахін — «Вишневий сад» Антона Чехова (2004)
- Сірано де Бержерак — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана (2005)
- Орловський — «26 кімнат» за п'єсою Антона Чехова «Лєший» (2006)
- Віконт де Вальмон — «Небезпечні стосунки» П'єра Шодерло де Лакло (2007)
- Деніел Джонсон — «Рожевий міст» за романом Роберта Джеймса Воллера «Мости округу Медісон» (2007)
- Доктор Куїлті — «Лоліта» за романом Володимира Набокова «Лоліта» (2008)
- Герцог Бекінгем — «Річард ІІІ» Вільяма Шекспіра (2008)
- Командир Губа, Голова Голубєв — «Граємо Чонкіна» за романом Володимира Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (2009)
Фільмографія
- «Вавилон XX» (1979, епізод)
- «Два кроки до тиші» (1991)
- «Золото партії» (1993)
- «Кілька любовних історій» (1994)
- «Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені» (1995)
- «Геллі і Нок» (1995)
- «Страчені світанки» (1995)
- «Острів любові» (1995)
- «Репортаж» (1995)
- «Сьомий маршрут» (1998)
- «Чорна рада» Миколи Засеєва-Руденко (2000, Кирило Тур)
- «Європейський конвой» (2003)
- «За двома зайцями» (2003, мюзикл)
- «Жіноча інтуїція» (2004)
- «Богдан-Зиновій Хмельницький» Миколи Мащенка (2007, полковник Данило Нечай)
- «Бабло» (2011)
- «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (2011)
- «Свати-5» (2011)
- «Останній день» (2012)
- «Тіні незабутих предків» (2013)
- «Я буду чекати тебе завжди» (2013)
- «Метелики» (2013)
- «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва (2013, підполковник Григорій Миколаєвич)
- «Жереб долі» (2015)
- «Незламна» (2015)
- «Гніздо горлиці» (2016)
- «Казка про гроші» (2018, піп)
- «Жити заради кохання» (2018)
- «Не відпускай» (2020)
- «Подаруй мені щастя» (2020)
- «Акушерка» (2020)
- «Аквамарин» (2021)
Нагороди й номінації
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Національна кінопремія «Золота дзиґа» | |||
| 2017 | Найкращий актор другого плану | Гніздо горлиці | Нагорода |
| «Київська пектораль» | |||
| 1998 | Найкраще виконання чоловічої ролі | День кохання, день свободи | Номінація |
| 2006 | Сірано де Бержерак | Номінація | |
| 2010 | Найкраще виконання чоловічої ролі першого / другого плану | Граємо Чонкіна | Номінація |
| 2012 | Найкраще виконання чоловічої ролі другого плану | Найвище благо на світі | Номінація |
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.