Бокситогорський район

Бокситогорський район (рос. Бокситогорский район) муніципальне утворення у південно-східній частині Ленінградської області.

Бокситогорський район

рос. Бокситогорский муниципальный район

Герб Бокситогорського району Прапор Бокситогорського району
Адмінистративний центр Бокситогорськ
Країна  Росія[1][2]
Регіон Ленінградська область[1]
муніципальний район  Росія
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 53 338 осіб (2011)
 - густота 7,40 ос./км²
Площа
 - повна 7180 км²
Висота
 - максимальна 171 м
 - мінімальна 171 м
Часовий пояс UTC+4
Дата заснування 25 липня 1952
Вебсайт boksitogorsk.ru
Бокситогорський район на мапі Ленінградської області
Бокситогорський район на мапі Ленінградської області
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бокситогорський район

Адміністративний центр — місто Бокситогорськ.

Історія

Бокситогорський район було утворено 25 липня 1952 у складі Ленінградської області. До його складу увійшли 17 сільрад: Великодворська, Борська, Галицька, Новодеревенська, Сенновська і Труфановська сільради, що раніше входили до складу Тихвінського району, а також Анісимовська, Струзька, Самойлівська і Окуловська сільради , що раніше входили до складу Єфімовського району.

Географія

Площа району — 7,18 тис. км², що становить 9,59 % площі області.

межує:

Відстань від адміністративного центру району до Санкт-Петербурга — 250 км

Основна частина району знаходиться на піднесеній Тихвінському кряжі, абсолютні висоти 150—250 метрів над рівнем моря. Західна частина району знаходиться на Тихвінській низовині з висотами 50-100 метрів.

На території району є родовища бокситів, вапняків, доломіту, торфу.

Клімат району помірно-континентальний. Середня температура липня — 17 ° C, січня — -10 ° C. Річна кількість опадів 650—700 мм.

У західній частині району протікають річки, що відносяться до сточища Балтійського моря (Воложба, Тихвінка), а У східній — річки, що відносяться до сточища Каспійського моря (Чагодоща, Лідь, Колп).

У західній частині району переважають сильнопідзолисті і дерново-підзолисті ґрунти, а у східній — болотні і торф'яні.

У районі переважають корінні ліси, причому в західній частині смерекові із середнім рівнем лісистості, а східної — соснові з високим рівнем лісистості.

З ссавців в районі мешкають лось, ведмідь, ондатра, лисиця, вовк, з птахів глухар, куріпка, рябчик, тетерук.

У районі розташовані такі особливо охоронювані природні території:

  • «Річка Рагуша» — комплексний пам'ятник природи
  • «Вепський ліс» — регіональний природний парк

Адміністративний поділ

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.