Боначич Антон Петрович

Народився 1878 року в місті Маріуполь. Навчався у Харківській музичній школі (клас П. Тихонова), протягом 1896—1901 років — у Санкт-Петербурзькій консерваторії (клас співу С. Габеля, клас фортепіано і композиції М. Соловйова).

Протягом 1900—1903 років виступав у Харківській опері (антреприза О. Церетелі), дебютував у головній партії в опері «Демон» А. Рубінштейна. В 1900 і 1904—1905 роках — у Київській опері, згодом — у театрах Російської імперії. Протягом 1905—1921 років — соліст Большого театру. В 1906—1908 і 1909—1911 роках гастролював — в Італії, Німеччині, Франції. Від 1908 року виступав в оперетах та концертах із власним супроводом під гітару. 1921-го залишив сцену, працював як педагог і режисер — в Омську, Томську, Саратові, від 1928 року — у Білоруській консерваторії.

Співак яскравого акторського темпераменту, володів сильним голосом широкого діапазону з легким верхнім регістром, також виконував речитативом й фальцетом. Є автором оперети «Острів невинності» (1909) і кількох романсів.

Виконував партії:

• Герман («Винова краля» П. Чайковського),
• Голіцин («Хованщина» М. Мусоргського),
• Дон Жуан («Камінний гість» О. Даргомижського),
• Вілем («Лісовий цар» В. Сука),
• Володимир («Дубровський» Е. Направника),
• Звіздар, Садко, Гришка Кутерма («Золотий півник», «Садко», «Сказання про град Кітеж» М. Римського-Корсакова),
• Нерон (однойменна опера А. Рубінштейна),
• Альбер, Паоло («Скупий лицар», «Франческа да Ріміні» С. Рахманінова; перше виконання),
• Ромео («Ромео і Джульетта» Ш. Ґуно),
• Фра-Дияволо (однойменна опера Д. Обера),
• Тангойзер (однойменна опера Р. Ваґнера),
• Таміно («Чарівна флейта» В.-А. Моцарта).

Виступав, зокрема, з Олександрою Шперлінг.

• ЕСУ