Рубінштейн Антон Григорович

Анто́н Григорович Рубінштейн (рос. Анто́н Григо́рьевич Рубинште́йн; 16 (28 листопада) 1829, село Вихватинці Подільської губернії — 8 (20 листопада) 1894 Петергоф) — російський композитор, піаніст, диригент, старший брат композитора Рубінштейна Миколи Григоровича. Засновник Санкт-Петербурзької консерваторії.

Рубінштейн Антон Григорович
рос. Антон Рубинштейн
Основна інформація
Дата народження 16 (28) листопада 1829[1][2][…]
Місце народження Вихватинці, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія[1][2][3]
Дата смерті 8 (20) листопада 1894[1][2][…] (64 роки)
Місце смерті Петергоф, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1][4]
Поховання
Тихвінське кладовищеd : 
Громадянство Російська імперія
Національність Russian Jewsd
Віросповідання атеїзм
Професії classical composer, піаніст, диригент, музикознавець, музичний педагог, викладач університету
Вчителі Alexander Villoingd[1][5], Зігфрід Вільгельм Денd і Josef Dachsd
Відомі учні Monika Vikentievna Terminskaiad[6][7], Sofya Alexandrovna Malozyomovad[8], Чайковський Петро Ілліч, Ella Adayevskayad, Ossip Gabrilowitschd[9], Артур Фрідхайм[9], Йосиф Гофман[9], Блуменфельд Фелікс Михайлович[9] і Ernesto Elorduyd
Жанри опера, симфонія і романтизм
Нагороди

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1876)

Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі
Ілля Рєпін. Портрет композитора А. Г. Рубінштейна 1881

Біографія

Рубінштейн народився в єврейській сім'ї. Перед тим як йому виконалось 5 років, його дід по батьківській лінії наказав усім членам сім'ї перейти в російське православ'я. Хоч його й виховували у християнських традиціях, пізніше він став атеїстом.

Навчався музиці спершу у матері, потім у Олександра Віллуана. З дев'яти років Рубінштейн вже виступав публічно в Москві, а з 1840 р. концертував за кордоном, справивши своїми виступами в Парижі сильне враження на Шопена і Ліста. У Бреславлі Рубінштейн виконав свій перший твір для фортепіано «Ундіна». З 1844 до 1849 року жив за кордоном, де наставниками його були знаменитий контрапунктист Зігфрід Ден і композитор Мейєрбер.

Повернувшись до Петербургу в 1849 році, Рубінштейн заснував Російське музичне товариство і «Музичну школу», перетворену потім в Санкт-Петербурзьку консерваторію; багато років був її директором, професором. 1854–1858 роки провів за кордоном, концертуючи в Голландії, Німеччині, Франції, Англії, Італії. Його поїздка до Америки в 1872 році супроводжувалася особливо блискучим успіхом. З 1887 до 1891 року знову був директором Санкт-Петербурзької консерваторії.

Помер в 1894 в Петергофі. Похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври, пізніше перепохований в Некрополі майстрів мистецтв.

Ім'ям Рубінштейна названа вулиця в Петербурзі, на якій композитор жив з 1887 по 1891 рр. На будинку № 38 встановлена меморіальна дошка.

Музична спадщина

Рубінштейну належать опери «Дмитро Донський» (Дмитрий Донской), «Демон», «Купець Калашніков», декілька симфоній (з яких найвідоміша друга з програмною назвою «Океан»), концерти для фортепіано, віолончелі, скрипки з оркестром, а також сонати, тріо, квартети й інша камерна музика.

Посилання

Бібліографія
  • А. Рубинштейн. Литературное наследие, тт. 1-3. М., 1983—1986 (рос.)
  • Хопрова Т. А. Г. Рубинштейн. Л., 1987 (рос.)

Примітки
  1. Н. С. Рубинштейн, Антон Григорьевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVII. — С. 203–205.
  2. Э. Рубинштейн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1904. — Т. 3. — С. 1143–1149.
  3. Rubinstein, Anton Grigorovich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 23. — P. 809–810.
  4. Рубинштейн Антон Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Н. С. Виллуан, Александр Иванович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VI. — С. 344.
  6. Терминская, Моника // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 957.
  7. В. Терминская // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1260.
  8. Ф. Малоземова // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 802.
  9. https://web.archive.org/web/20210104140413/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/rubenstein-school/rubinstein-school
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.